Вікторія Равва

У 1995 році Вікторія Равва перейшла у французький «Расинг Клуб де Канн», де виступала протягом 20-ти сезонів. Цей час є періодом повної гегемонії клубу із міста Канни у жіночому французькому волейболі: виграв 19 чемпіонських титулів у національній першості та 18 разів став володарем Кубка Франції.

У складі «Расинга» Вікторія Равва стала дворазовою переможницею розіграшу Жіночої Ліги чемпіонів ЄКВ (в сезоні 2001/02 і сезоні 2002/03), двічі срібним фіналістом (в сезоні 2005/06 і сезоні 2011/2012) і тричі бронзовим призером (в сезоні 1998/99[2], сезон 2003/04 і сезон 2009/2010). Сама Вікторія була неодноразово відзначена індивідуальними призами Жіночої Ліги чемпіонів ЄКВ.

У 2002 році Вікторія отримала громадянство Франції та з 2004 по 2007 рік виступала за збірну Франції, зіграла 16 ігор, була учасницею Чемпіонату Європи 2007 року. В інтерв'ю Вікторія зазначила, що такі нетривалі виступи за збірні Азербайджану та Франції пов'язані з її низькою мотивацією через, на жаль, невисокий рівень цих команд, та їхню нездатність займати гідні місця[3].

За 20 років, проведених у складі французького клубу, Вікторія стала не лише лідером і капітаном команди, а й її символом поряд із президентом клубу Анні Куртад та тренером Яном Фаном, які присвятили клубу понад 20 років.

Наприкінці 2014 року Вікторія Равва оголосила про намір завершити свою ігрову кар'єру після закінчення ігор плей-оф чемпіонату 2014/15[4]. 24 квітня 2015 року Вікторія Равва зіграла свою прощальну гру. У цій зустрічі волейболістки «Расінгу» перемогли на своєму полі у першій півфінальній грі плей-офф суперниць із клубу «Безьє Волей». Це була остання домашня гра сезону, оскільки гра у відповідь проходила в Безьє, а фінал за регламентом змагання проводиться в Парижі. З цієї нагоди вболівальники клубу розгорнули на трибунах заздалегідь підготовлені банери, присвячені Вікторії[5]. Після завершення зустрічі відбулася зворушлива церемонія вшанування, де була присутня родина Вікторії. На спеціально спорудженому екрані було представлено кліп, що відображає основні етапи у спільній історії клубу та волейболістки. Потім із промовою виступила 74-річна президент клубу Ані Куртад, яку кілька разів переривали схвальними оваціями вболівальники клубу. Після цього на майданчик вийшов мер міста Давид Ліснар, щоб особисто подякувати Вікторії. Він зазначив, що завдяки Вікторії «Расинг» став найтитулованішим клубом з усіх командних видів спорту у Франції[6][7]. На церемонії були присутні журналісти спортивної та світської хроніки, які висвітлювали подію[6].

Після завершення ігрової кар'єри Вікторія увійшла до структури клубу, де займається різнобічними питаннями[5][8].