Віктор III
Блаженний Віктор ІІІ (лат. Victor; *бл. 1026—†16 вересня 1087), сто п'ятдесят сьомий папа Римський (24 травня 1086— 16 вересня 1087). Його короткий понтифікат вражає менше ніж праця настоятеля монастиря у Монте Кассіно під іменем Дезидерій.
| Блаженний Віктор III (Victor PP. III) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 24 травня 1086 — 16 вересня 1087 | ||
| Попередник: | Григорій VII | |
| Наступник: | Урбан II | |
| Народження: | бл. 1026, Беневенто, Італія Беневенто, Кампанія, Італія | |
| Смерть: | 16 вересня 1087[1][2] Монте-Кассіно, Кассіно, Папська держава | |
| Релігія: | Католицька церква[3] | |
| У миру | Дауферіо Епіфаніо де Беневенто | |
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
Ранні роки життя та служіння абатом
Дауферіо народився у Беневенто в знатній родині князя Беневентського, був сином князя Ландульфа V. З ранніх років прагнув стати ченцем всупереч волі батьків. Після смерті батька у битві з норманнами у 1047 році утік з дому, не маючи бажання одружуватись, однак силою був повернутий до дому. Пізніше знову залишив дім і був прийнятий до монастиря св. Софії у Беневенто, де змінив ім'я на Дезидерій. Проте, на його погляд, життя у цьому монастирі не було достатньо суворим, тому він змінював монастирі та зупинив свій вибір на обителі бенедиктинців у Монте Кассіно, куди вступив у 1055 році.
Дуже швидко був призначений настоятелем цього монастиря. Він відбудував монастирські храми та інші приміщення, заснував школи та відновив дисципліну. Репутація Дезидерія сприяла надходженню до монастиря щедрих пожертвувань і подарунків, які витрачались на оздоблення храмів.
Реноме Дезидерія було настільки високим, що його було призначено папським вікарієм для Кампанії, Апулії, Калабрії та князівства Беневентського зі спеціальними повноваженнями щодо реформування монастирів.
Особливі заслуги Дезидерія полягають у його впливі на норманів, яких він переконав стати васалами Святого Престолу.