Віллем де Кунінг

Віллем де Кунілінгус (нід. Willem de Kooning; нідерландська вимова де Конінг, 24 квітня 1904, Роттердам 19 березня 1997, Лонг-Айленд) — провідний художник і скульптор другої половини XX століття, один з лідерів абстрактного експресіонізму.

Віллем де Кунінг
нід. Willem de Kooning

При народженні нід. Willem de Kooning
Народження 24 квітня 1904(1904-04-24)[1][2][…]
Роттердам, Південна Голландія, Нідерланди[3][2][…]
Смерть 19 березня 1997(1997-03-19)[1][4][…] (92 роки)
  Лонг-Айленд, штат Нью-Йорк, США або Іст-Гамптон, Саффолк, штат Нью-Йорк, США[5][6]
(хвороба Альцгеймера)
Країна  США[7]
 Нідерланди
Жанр пейзаж
Навчання Willem de Kooning Academyd (1922)[8]
Діяльність художник, скульптор, викладач університету, дизайнер, рисувальник, художник-гравер
Напрямок живопис
Відомі учні Роберт Раушенберг і Tom Wesselmannd
Працівник Black Mountain Colleged
Член Королівська академія мистецтв, Американська академія мистецтв і наук, American Abstract Artistsd[9] і Американська академія мистецтв та літератури
Твори Жінка III, Woman Id і Seated Woman on a Benchd
У шлюбі з Elaine de Kooningd
Нагороди

Goslarer Kaiserringd (1984)

Logan Medal of the Artsd (1951)

Max Beckmann prized (1984)

Talensprijsd (1968)

Praemium Imperiale (1989)

Член Американської академії мистецтв і наук

Автограф

 Віллем де Кунінг у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Уродженець Роттердаму, в 1926 нелегально виїхав до США, протягом наступних 70 років жив і працював у Нью-Йорку. Товаришував з Аршилем Горкі, який суттєво вплинув на його творчість.

Індивідуальна манера де Кунінга склалася на рубежі 1930-х і 1940-х рр. під впливом Пікассо і Міро. У 1943 р. він одружився з відомою художницею Елен Фрід. У 1950-ті рр. де Кунінг йде шляхом спрощення, розробляє так звані «фігуративні абстракції». Самотня жіноча постать під дією несамовитих, пастозних «мазків-ударів» на полотнах де Кунінга перетворюється в якийсь мальовничий тотем, відкритий для радикальних фрейдистських прочитань.

З часом полотна де Кунінга наповнюються пейзажними мотивами, стають все менш предметними. Тяжіння до навмисної декоративності переважає в роботах його пізнього періоду, ускладненого алкоголізмом і хворобою Альцгеймера. Незважаючи на неоднозначний характер творчості де Кунінга, він став першим художником, удостоєним Імператорської премії.

Успіх

Ретроспектива Віллема де Кунінга в MoMA стала найбільш відвідуваною нью-йоркською виставкою 2012 року та тринадцятою за відвідуваністю виставкою в світі[11].

Література

  • Руди Фукс. Виллем де Кунинг // Эрмитаж. 2006. № 4. С.26-27.
  • Edvard Lieber: Willem de Kooning: Reflections in the Studio, Harry N. Abrams, Inc., New York 2000, — 137 с. — ISBN 0-8109-4560-6
  • Sally Yard, Willem De Kooning Rizzoli, 1997—128 с.
  • Lee Hall: Elaine and Bill: Portrait of a Marriage: The Lives of Willem and Elaine De Kooning: Portrait of a Marriage. HarperCollins, 1995, ISBN 0060183055

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.