Вілма Рудолф

Вілма Рудолф (англ. Wilma Rudolph, 23 червня 194012 листопада 1994) американська легкоатлетка, олімпійська чемпіонка.

Wilma Rudolph
Wilma Glodean Rudolph (-Ward, -Eldridge)
англ. Wilma Glodean Rudolph
Загальна інформація
Національність американка
Громадянство  США
Народження 23 червня 1940(1940-06-23)
Сент-Бетлегем, Теннессі
Смерть 12 листопада 1994(1994-11-12)[1][2][3] (54 роки)
Брентвуд, Вільямсон, Теннессі, США
·рак головного мозку
Поховання Теннессі
Причина смерті злоякісна пухлина головного мозку
Зріст 180 см
Вага 59 кг
Alma mater Tennessee State Universityd
Спорт
Країна США
Вид спорту легка атлетика
Дисципліна спринт
Клуб TSU Tigers, Nashville (USA)
Участь і здобутки
 Вілма Рудолф у Вікісховищі
Нагороди

James E. Sullivan Awardd (1961)

Національна зала слави жінок (1994)

Distinguished Americans seriesd (2004)

Associated Press Athlete of the Yeard (1960)

Associated Press Athlete of the Yeard (1961)

Олімпійські ігри
Золото Рим 1960 біг на 100 метрів
Золото Рим 1960 біг на 200 метрів
Золото Рим 1960 естафета 4 x 100 метрів
Бронза Мельбурн 1956 естафета 4 x 100 метрів

Біографія

Вілма Рудольф була 20-ою з 22 дітей у сім'ї. Вона народилася недоношеною, і надій, що вона виживе, майже не було. У 4 роки вона захворіла на поліомієліт, в результаті чого ліва нога у неї залишилася паралізованою. У віці 9 років вона зняла з ноги металеву скобу і стала ходити без неї. У 13 років вона вже ходила рівно, лікарі вважали це дивом. Того ж року вона вирішила зайнятись бігом. Взяла участь у змаганнях і прийшла останньою. Наступні п'ять років вона приходила останньою у всіх змаганнях, в яких брала участь. Усі радили їй відмовитися від своєї мрії, але дівчина продовжувала бігати. І одного разу дійсно виграла забіг. Зрештою ця дівчинка, якій сказали, що вона ніколи не зможе ходити, була першою спортсменкою, яка завоювала три золоті олімпійські медалі в спринті на одній Олімпіаді, була першою американською жінкою, яка виграла дубль олімпійського спринту. У 16-річному віці вона поїхала на Олімпіаду 1956 року і, хоча була усунена з попередніх змагань з бігу на 200 м, завоювала бронзову медаль у естафеті. На Панамериканських іграх 1959 р. вона завоювала золото в естафеті 4 м на 100 м (з [Ізабель Даніелс], [Барбара Джонс] та [Люсінда Вільямс]) та срібло на 100 м. Рудольф вигравала 100 м протягом чотирьох наступних років з 1959 року, а в 1960 році вона виграла на дистації 200 м. У липні 1960 року вона встановила світовий рекорд 22,9 с в бігу на 200 м і на 100 м — 11,3 с. У наступному сезоні вона встановила рекорд у Москві в бігу на 100 м, а через чотири дні — в Штутгарті пробігла з результатом 11,2 с. Вона також виграла три титули AAU у приміщенні. Рудольф була відома серед європейців як «Чорна газель», що покорила їх швидкістю і красою. Вона зчинила великий вплив на жіночу атлетику в цій країні як своїми виступами, так і своєю рекламною роботою від імені жіночого спорту. Вона створила власну компанію, Фонд Вільми Рудольф, яка працювала з дітьми з обмеженими можливостями та спонсорувала спортивні змагання для дітей в Індіанаполісі. Померла від пухлини головного мозку.[4][5]

Член Зали Слави IAAF (2014).

Виступи на Олімпіадах

ОлімпіадаДисциплінаМісце
Мельбурн 1956біг на 200 метрів3 h2 r1/3
Мельбурн 1956естафета 4 x 100 метрів3
Рим 1960біг на 100 метрів1
Рим 1960біг на 200 метрів1
Рим 1960естафета 4 x 100 метрів1

Примітки

  1. Encyclopædia Britannica
  2. SNAC — 2010.
  3. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  4. Wilma Rudolph Bio, Stats, and Results. Olympics at Sports-Reference.com (англ.). Процитовано 16 березня 2020.
  5. М.З.Залесский, Л.Ю. Рейзер (1986). "Путешествие в страну бега" (російська). Москва: Физкультура и спорт. с. 29 – 30.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.