Параліч

Пара́ліч (грец. παράλυση, букв. «розслаблення»; заст. пара́ліж[1], народне грець[2]) — відсутність довільних рухів внаслідок ураження мозкових рухових центрів або рухових шляхів центральної чи периферійної нервової системи. При деяких формах паралічу відсутність довільних рухів поєднується з наявністю мимовільних автоматизованих захисних рухів, патологічних співдружних рухів (синкінезій).

Причини виникнення і види паралічів

Причини виникнення паралічів — різні ураження нервової системи (крововилив, пухлина, травма, інфекційна хвороба тощо); це так звані органічні паралічі.

Розрізняють також паралічі функціональні, що виникають внаслідок утворення тривкої ділянки гальмування в рухових відділах мозку (здебільшого при істерії).

Усі органічні паралічі залежно від місця ураження нервової системи поділяють на периферійні та центральні.

За принципом поширеності ураження розрізняють паралічі:

  • моноплегія (параліч однієї кінцівки);
  • геміплегія (параліч однієї половини тіла);
  • параплегія (параліч обох верхніх або нижніх кінцівок);
  • триплегія (параліч трьох кінцівок);
  • тетраплегія (параліч усіх чотирьох кінцівок).

Виділяють також мляві (гіпотонус м'язів) та спастичні (гіпертонус м'язів) паралічі.

Перебіг паралічів різний, в залежності від його причин.

Лікування

Функціональні паралічі можуть бути повністю вилікувані. Органічні паралічі потребують тривалого й наполегливого лікування. При паралічах деяких м'язів необхідні невідкладні заходи. Так, при паралічу діафрагми або всієї дихальної мускулатури, при бульбарному паралічу, висхідному паралічу Ландрі, спінальній аміотрофії Вердніга — Гоффманна, висхідному мієліті тощо необхідна термінова госпіталізація хворих в реанімаційне відділення, переведення їх на штучну вентиляцію легенів. Термінової госпіталізації в неврологічне відділення потребують також хворі з гемі- або тетраплегією, пов'язаними з церебральним або спінальним інсультом, енцефалітом, мієлітом та іншими гострими захворюваннями. Хворих з центральними і периферійними паралічами, пов'язаними з травмою головного та спинного мозку, а також сплетень і нервів, госпіталізують в травматологічні або нейрохірургічні відділення.

Враховуючи те, що рухові розлади здебільшого перебігають хронічно, при будь-якому гостро виниклому руховому розладі необхідна госпіталізація пацієнта.

Примітки

Джерело

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.