Вільгельм Бакхауз

Вільгельм Бакхауз (нім. Wilhelm Backhaus; 26 березня 1884, Лейпциг — 5 липня 1969, Філлах, Австрія) — німецький піаніст.

Вільгельм Бакхауз
Основна інформація
Дата народження 26 березня 1884(1884-03-26)[1][2][…]
Місце народження Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецький рейх[3][4]
Дата смерті 5 липня 1969(1969-07-05)[1][2][…] (85 років)
Місце смерті Філлах, Каринтія, Австрія[4]
Поховання Мелатенd
Громадянство Німеччина і Швейцарія
Професії піаніст, музичний педагог, композитор, викладач університету
Освіта Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Вчителі Ежен д'Альбер[3][5]
Відомі учні Berta Alves de Sousad[6][7]
Нагороди
Автограф
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Навчався в Лейпцизькій консерваторії у Алоїза Рекендорфа (фортеп'яно) і Саломона Ядассона (композиція), в 1898—1899 році вдосконалювався у Ежена д'Альбера, надалі був самоуком. У 1900—1901 роках виступав у Великій Британії, де, зокрема, виконав Четвертий концерт Бетовена, замінивши захворілого Олександра Зілоті. У 1901 році дебютував на «Променад-концертах» з Першим концертом Мендельсона і Варіаціями на тему Паганіні Брамса. Великий успіх прийшов до Бакхауза в 1905 році, коли він був нагороджений першою премією на конкурсі Рубінштейна в Парижі, що дозволило йому почати повноцінну міжнародну концертну кар'єру.

У сезоні 1912—1913 років Бакхауз виступав в США, де виконав П'ятий концерт Бетовена під керівництвом Вальтера Дамроша і дав сольний концерт в Карнегі-голі[8]. З 1905 року Бакхауз викладав в Манчестерському музичному коледжі, в 1925—1926 році—в Кертісовському інституті музики в Філадельфії, проте ніколи не вважав себе гарним педагогом. Незважаючи на успіх за океаном, протягом декількох десятиліть піаніст виступав майже виключно в Європі (в 1928 році відвідав з гастролями СРСР), в 1931 році влаштувавшись в Швейцарії. Лише в 1954 році він приїхав в США з концертами з музики Бетовена, і публіка знову зустріла його із захопленням.

Бакхауз охоче робив записи — ще в 1909 році він вперше в історії записав виконання фортепіанного концерту з оркестром (Концерт Гріга), а в 1928 році—всі етюди Шопена. Двічі записав повний цикл сонат Бетовена: монозапис всіх сонат зроблений на початку 1950-х років; одним з останніх проєктів Бакхауза став майже повний стереозапис циклу сонат Бетовена, зроблений в 1959—1969 роках (незаписаною в стерео залишилася тільки соната № 29).

Важливе місце в репертуарі піаніста також посідали твори Брамса. Бакхауз вважається одним з кращих виконавців творів Брамса.

Література
  • Коган Г. М. Бакхауз В. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1973.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #116029579 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Who's Who in Music: A Biographical Record of Contemporary Musicians — 2 — London, NYC: 1915. — P. 10.
  4. Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. https://web.archive.org/web/20210106164458/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/franz-liszt-and-his-pupils/liszt-school
  6. Brelet C. Le Dictionnaire universel des créatrices / B. Didier, A. Fouque, M. Calle-Gruber — Éditions des femmes, 2013. — ISBN 978-2-7210-0628-8
  7. Harper N. L. Portuguese Piano Music: An Introduction and Annotated Bibliography — Scarecrow Press, 2013. — P. 197. — 360 p. — ISBN 978-0-8108-8299-7
  8. Brooks Shepard, Baker, Nicolas Slonimsky. Baker's Biographical Dictionary of Musicians // Notes. — 1959. — Т. 16, вип. 2 (1 березня). — С. 239. — ISSN 0027-4380. — DOI:10.2307/892723.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вильгельм Бакхауз

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.