Вільгельм Буш
Гайнріх Крістіан Вільгельм Буш | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Heinrich Christian Wilhelm Busch | ||||
Вільгельм Буш (1860) | ||||
Ім'я при народженні | фр. Heinrich Christian Wilhelm Busch | |||
Народився |
15 квітня 1832 Відензаль, Нижня Саксонія, Німеччина | |||
Помер |
9 січня 1908 (75 років) Мехтсгаузен, Нижня Саксонія, Німеччина | |||
Поховання | Нижня Саксонія | |||
Країна |
Королівство Ганновер Королівство Пруссія | |||
Національність | німець | |||
Діяльність | поет, гуморист, карикатурист, художник | |||
Alma mater | Мюнхенський технічний університет, Дюссельдорфська академія мистецтв і Ганноверський університет | |||
Мова творів | німецька | |||
Роки активності | 1859—1908 | |||
Magnum opus | «Макс та Моріц» | |||
Конфесія | лютеранство | |||
Брати, сестри | Otto Buschd | |||
Автограф | ||||
Сайт: (неофіц.) | ||||
| ||||
Вільгельм Буш у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Га́йнріх Крістіан Вільгельм Буш (нім. Heinrich Christian Wilhelm Busch; 15 квітня 1832, Відензаль — 9 січня 1908, Мехтсгаузен) був одним з найбільш впливових та визначних поетів-гумористів та художників-карикатуристів Німеччини.
Вже в останні роки свого життя Вільгельма Буша було визнано «класиком німецького гумору»[1], який своїми сатиричними ілюстрованими історіями досяг великої популярності в народі. Сьогодні вважається одним з піонерів коміксів. До його найвідоміших творів належать «Ілюстрювані історії про Макса і Моріца», «Благочестива Хелена», «Пліш та Плюм», «Невдаха Ганс Гукебайн», та трилогія «Кноппи», яка складається з трьох частин — «Пригоди незаміжньої дівчини», «Пан та Пані Кнопп» та «Юльхен» (вийшла друком у 1876—1877 роках).
Походження
Дід Вільгельма Буша з материнського боку — Йоганн Георг Кляйне — наприкінці 18 століття перебрався до невеличкого сільського поселення Відензаль між містечком Штадтхаген (Нижня Саксонія) та Локкумським монастирем. Там у 1817 він збудував вкритий соломою будинок, де п'ятнадцятьма роками пізніше з'явився на світ Вільгельм Буш.[3] Амалія Кляйне, бабуся поета та художника, мала у поселенні крамницю. Саме у цій крамниці пройшло дитинство матері Вільгема Буша — Генріетти, поки два її старші брати відвідували гімназію. Дід помер у 1820 році, тож його вдова разом з дочкою продовжували опікуватися крамницею, аби забезпечити власне існування. Мати поета вже у 19 років вперше побралася шлюбом з наступником її батька лікарем Фрідріхом Вільгельмом Штюмпе.[4] Вже у 26 років Генріетта Кляйне стала вдовою, а троє її дітей від цього шлюбу померли ще у віці немовлят. У 1830 році у Відензалі оселився незаконнороджений син фермера Фрідріх Вільгельм Буш. У містечку Локкум, що знаходилося неподалік, він став учнем продавця, та вступивши до шлюбу з Генріеттою Кляйне прийняв на себе управління її крамницею, яку відновив та розбудував майже наново.[5].
Дитинство
Вільгельм Буш народився 15 квітня 1832 року і став першим з сімох дітей подружжя Генріетти Кляйне і Фрідріха Вільгема Буша. Шість братів та сестер народилися незабаром — Фанні (1834), Густав (1836), Адольф(1838), Отто(1841), Анна(1843) та Герман(1845). Батьки були працьовитими, амбітними та набожними протестантами, згодом родина мала непоганий достаток.[6] Про це свідчить і те, що крім Вільгельма на навчання були відправлені і двоє молодших синів. Таку готовність батька Вільгельма Буша до «інвестування» у навчання своїх нащадків біограф Буша Берндт Весслінг частково пов'язує саме з тим фактом, що батько поета-гумориста був народжений поза шлюбом, що у ті часи вважалося (особливо серед селян) серйозною «плямою» на репутації.[7]
У дитинстві Вільгельм Буш відрізнявся «худорлявою, ба навіть тендітною» статурою, однак насмішки, якими він пізніше наповнив життя своїх героїв Макса та Моріца, у його сільському дитинстві були рідкістю. Як сам Вільгельм Буш пізніше зазначав у автобіографічних нарисах та листах — «я був чутливою, дещо лякливою дитиною і дуже наполегливо і завзято брався за науку. Особливо розгубленим, сумним та враженим почувався я восени, коли починався час забивання домашньої худоби»[8], [9] Дитячі переживання, емоційний стан та жахливі «ковбасні метаморфози» [10,11] вплинули на життя Вільгельма Буша настільки сильно, що він впродовж всього життя не вживав у їжу свинину.[12]
Пізні роки життя
- Вільгельм Буш, Автопортрет, 1894
- "Вільгельм Буш". Автор: Моріц Клінкіхт (різьба по дереву) (1912)
- Макс та Моріц - найвідоміші герої ілюстрованих оповідань Вільгельма Буша
- "Подружжя Кнопп", малюнок Вільгельма Буша
- Надгробок Вільгельма Буша у Мехтсгаузені
- Пам'ятник Вільгельму Бушу у місті Зеезен
- Меморіальна дошка у Ганновері
- Виставлені роботи Вільгельма Буша у музеї (м. Ебергьотцен)
Примітки
- Berndt W. Wessling: Wilhelm Busch — Philosoph mit spitzer Feder. Wilhelm Heyne Verlag, München 1993, ISBN 3-453-06344-9, S. 17 und Joseph Kraus: Wilhelm Busch. Rowohlt, Reinbek 1970, 17. Auflage. 2007, ISBN 978-3-499-50163-0, S. 112.