Вільгельм Вакенродер

Вільгельм Вакенродер (Wilhelm Heinrich Wackenroder; 13 липня 1773, Берлін — 13 лютого 1798, Берлін) — німецький письменник, найближчий друг Людвіга Тіка. Ваккенродер в «Herzensergiessungen eines kunstliebenden Klosterbruders» (Серцеві виливи ченця, люблячого мистецтво) вперше сповістив про тягу нового покоління бюргерської інтелігенції до рідної старовини, до середньовіччя, про потяг до католицизму з його пишним культом і до мистецтва, тісно пов'язаного з цим культом.

Вільгельм Вакенродер
Народився 13 липня 1773(1773-07-13)[1][2][…]
Берлін, Королівство Пруссія
Помер 13 лютого 1798(1798-02-13)[1][3][…] (24 роки)
Берлін, Королівство Пруссія[4]
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність письменник, правник, поет-адвокат
Alma mater Геттінгенський університет, Університет Мартіна Лютера і Університет Ерлангена—Нюрнберга
Знання мов німецька[1]

Рік виходу книги Вакенродера (1797) можна вважати датою появи німецького романтизму, спочатку ще не диференційованого і який виявляє більш-менш цілісне світовідчуття. «Серцеві виливи» склали невеликі ліричні статті про мистецтво і художників і повість про невдаху музиканта, Йосипа Берглінгера, що має автобіографічне значення. У книзі Вакенродер розповів про своє життя, повне поривів до творчості і сумнівів в своєму покликанні, отруєного нерозумінням оточуючих. Внутрішньо об'єднує книжку настрій, — це благоговіння перед мистецтвом як божественним одкровенням.

Посилання
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Wilhelm Heinrich Wackenroder
  3. Encyclopædia Britannica
  4. Ваккенродер Вильгельм Генрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.