Вільгельм Екснер
Ві́льгельм Франц Е́кснер (нім. Wilhelm Franz Exner; 9 квітня 1840, Гензендорф, Нижня Австрія, Австрія — 25 травня 1931, Відень, Австрія) — австрійський технолог, почесний президент Австрійської торгівельної асоціації.
Вільгельм Екснер | |
---|---|
нім. Wilhelm Franz Exner | |
Народився |
9 квітня 1840[1][2] Гензерндорфd, Гензерндорф, Нижня Австрія, Австрія |
Помер |
25 травня 1931[1][3][2] (91 рік) Відень, Перша Австрійська Республіка |
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
Країна | Австрія |
Діяльність | інженер, викладач університету, політик |
Alma mater | Віденський технічний університет |
Заклад | Університет природних ресурсів та наук про життяd |
Посада | член Палати Цислейтаніїd |
Членство | Австрійська академія наук, Q1739847? і Association of German Engineersd |
Нагороди | |
Особ. сторінка | wilhelmexner.org |
Вільгельм Екснер у Вікісховищі |
Біографія
Вільгельм Франц Екснер закінчив курс у Віденському технічному університетіті[4]. Екснер у віці 22 років був наймолодшим випускником університету, по кафедрі прикладної геометрії, будівництва та машинознавства. У 1862 році Екснер відвідав Всесвітню виставку в Лондоні, де почав заводити політичні та бізнесові зв'язки.
У 1869 році він став організатором новоствореної кафедри інженерного мистецтва та механічної технології у Лісничій академії Маріабрунна, а у 1875 його було призначено професором інженерії Агрономічного університету Відня[4]. З 1881 до 1900 він був ректором цього університету[5].
Вільгельм Екснер Добився значних успіхів у справі професійно-технічної освіти як урядовий інспектор професійних училищ (з 1874) і віце-президент Нижньоавстрійського ремісничої спілки[4].
У 1879 році взяв участь у заснуванні Віденського технічного музею, директором якого і був призначений[4].
У 1882, 1885 та 1891 роках Екснер обирався до палати депутатів австрійського рейхсрату, де він за своїми поглядами примикав до німецько-ліберальної партії[4].
Вшанування пам'яті
Екснеру присвячена австрійська поштова марка (1979, 2,5 шилінги).
Торгівельною асоціацією Австрії з 1921 року щорічно вручається Медаль Вільгельма Екснера науковцям за їхні досягнення, що зробили значний вплив на економіку[6].
Нагороди
- Медаль Вільгельма Екснера (1921)
Публікації
Його головною працею вважається атлас конструкцій «Werkzeuge und Maschinen zur Holzbearbeitung» («Інструменти та машини для деревообробки», Веймар, 1878—1883), третій том якого опрацьовано ним разом з К. Пфаффом[7]
Інші праці
- «Das Holz als Rohstoff für das Kuns tgewerbe» (ib., 1869)
- «Die Tapeten- und Bundpapierindustrie» (ib., 1869)
- «Die Kunsttischlerei» (ib., 1870)
- «Der Aussteller und die Ausstellungen» (2-е вид., ib. 1873)
- «Studien über das Rotbuchenholz» (В., 1875)
- «Holzhandel und Holzindustrie der Ostsee länder» (разом з G. Marchet, Веймар, 1876)
- «Das Biegen des Holzes» (ib., 1876)
- «Die mechanische Hilfsmittel des Steinbildhauers» (В., 1877)
- «Das moderne Transport wesen im Dienste der Land- und Forstwirtschaft» (Веймар, 1877)
Публікації за редакцією В. Екснера
- «Beiträge zur Geschichte der Gewerbe und Erfindungen Oesterreichs» (В., 1873)
- «Die Hausindustrie Oesterreichs» (ib., 1890)
- «Mitteilungen des Technologischen Geverbemuseums» (ib., 1888).
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #101300891 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- https://boku.ac.at/universitaetsleitung/rektorat/stabsstellen/oeffentlichkeitsarbeit/themen/ehrentraegerinnen/ehrendoktorinnen/exner
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Экснер, Вильгельм-Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Wilhelm Exner Medaille 1921, retrieved: 25. July 2019 // Wilhelmexner.wordpress.com.
- Wilhelm-Exner-Medaille. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 18 травня 2015.
- Exner, Wilhelm Franz; Pfaff, Carl Werkzeuge und Maschinen zur Holz-Bearbeitung, deren Konstruction, Behandlung und Leistungsfähigkeit; Ein Hand- und Lehrbuch für Holz-Industrielle, Maschinen-Ingineure und Forstleute: dritter band Weimar: Bernhard Friedrich Voigt, 1883.
Джерела
- Экснер, Вильгельм-Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)