Вільні вправи

Вільні вправи — один з видів вправ у спортивній гімнастиці.

Гімнастка, що виконує вільні вправи

Опис

Вільні вправи виконуються на «килимі» — квадратному помості, розмірами 12 на 12 метрів з додатковим бордюром безпеки шириною 1 метр. Поміст повинен мати певну еластичність для пом'якшення приземлення спортсмена при виконанні акробатичних стрибків. Спеціальне покриття килима повинне виключати опіки шкіри при терті об нього.

Вільні вправи входять у програму як жіночих, так і чоловічих турнірів. До сучасної програми Олімпійських ігор проводяться змагання з вільними вправами, у яких розігрується комплект медалей; також ці змагання входять до програми командної та абсолютної першості.

Вільні вправи тривають, зазвичай, 70 секунд у чоловіків і 90 секунд у жінок. Жіночі вільні вправи — єдиний вид програми спортивної гімнастики, що виконується під музику. Виступ спортсмена оцінюється за складностю елементів, правильності виконання елемента, відсутності помилок. У жіночих змаганнях судді також враховують рівень хореографічної підготовки. Акробатичні елементи вільних вправ включають у себе перекиди, сальто, шпагати, стійки на руках та інші, а також їх зв'язки. Характерним елементом вільних вправ є акробатична зв'язка — серія стрибків та кульбітів, виконувана по діагоналі килима від одного кута до іншого. У жінок до програми входять окремі танцювальні па, схожі з вправами з художньої гімнастики. Грубими помилками вважаються падіння та вихід спортсмена за межі килима. У ході виступу спортсмен повинен максимально використовувати площу килима.

У чоловіків на вільних вправах гімнаст повинен включити до своєї комбінацію елементи з різних структурних груп. Всього таких груп 4 плюс зіскок (зіскок на вільних вправах вважається заключна акробатична діагональ).

Структурні групи елементів (чоловіки)

I. Елементи гімнастики (без використання акробатики)

Статичні та динамічні силові елементи: високий кут, горизонтальні упори, стійки на руках силою, тощо.
Елементи гнучкості: шпагати, рівноваги, перекидання, повільні перевороти.
Повороти на ногах та стрибки з поворотами.
Кола двома ногами, а також ефектні круги ноги нарізно (круги Деласала-Томаса), а також кола прогнувшись (російські круги).

II. Акробатичні елементи з обертанням вперед

У дану структурну групу входять перевороти вперед, а також різноманітні сальто.

Сальто виконуються у різних положеннях тіла — зрупувавшись, зігнувшись, прогнувшись/випроставшись. Також виконуються сальто з поворотами — піруети і складні подвійні сальто.

Сальто можуть виконуватися як з приземленням на ноги, так і в упор лежачи, або у перекид (полуторні сальто).

III. Акробатичні елементи з обертанням назад

Подібно акробатичним елементам вперед, сюди входять перевороти та різні сальто назад.

IV. Акробатичні елементи з обертанням у бічній площині та стрибки назад з поворотом на 180 градусів та більше з подальшим виконанням сальто вперед. Стрибки вперед з поворотом на 180 і сальто назад

Ця структурна група включає різні бічні сальто (арабські сальто), а також твісти — стрибки назад з поворотом на 180 і сальто вперед.

Крім цих елементів, сюди входять елементи типу «Томас» — полуторні сальто назад у перекид з поворотом на 540 градусів.

Також до цієї групи елементів належать рідкісні та складні сальто, стрибком вперед з поворотом на 180 та подальшим сальто (або подвійним сальто) назад.

Надбавки за з'єднання елементів

За окремі складні з'єднання елементів, гімнаст отримує надбавку за складнысть. Правила від 2009-го року встановлюють такі надбавки за з'єднання:

за з'єднання елемента групи D (і вище) з елементами груп А, В, С дається надбавка +0,1;
за з'єднання елементів групи D (і вище) з елементами групи D (і вище) дається надбавка +0,2.

Один елемент може брати участь у зв'язці лише одного разу, тобто якщо виконана зв'язка з трьох акробатичних елементів, то гімнаст отримає надбавку лише за найдорожчу зв'язку першого сальто з другим або другого з третім. Дві зв'язки враховані не будуть.

Структурні групи елементів (жінки)

I. Стрибки та підскоки

До даної структурної групи входять різноманітні стрибки. Стрибки розрізняють:

за формою тіла (стрибки прогнувшись, згрупувавшись, зігнувшись, у шпагаті, кільцем, тощо);
за наявністю повороту;
за роботою ногами (поштовхом з двох ніг, стрибки кроком, стрибки зі зміною ніг у шпагаті);
за способом приземлення (на ноги, в упор лежачи, у шпагат сидячи);

II. Повороти

Повороти розрізняються:

За числом градусів обертання навколо вертикальної осі (один поворот, два, тощо.);
за положенням ніг під час повороту (безопорна нога зігнута у коліні, паралельно підлозі, у вертикальному шпагаті, тощо. Опорна нога зігнута або пряма);
круги (подібно гімнастам-чоловыкам) на підлозі;

III. Елементи з опорою на руки

Включають:

всілякі перекиди (як політ-перекид, так і перекатом зі стійки на руках або у стійку на руках);
повороти у стійці на руках;
перевороти (повільні та темпові);

IV. Сальто вперед та боком

Сюди входять всі сальто вперед, сальто боком та твісти (сальто назад з переворотом та подальшим обертанням вперед). Максимально складним елементом вважається подвійний твіст прогнувшись (G), вперше виконаний бразильською гімнасткою Даяною Дос Сантос.

V. Сальто назад

Включає різні сальто назад. Максимально складні елементи — подвійне сальто назад згрупувавшись з двома піруетами, подвійне сальто назад прогнувшись з піруетом, сальто назад прогнувшись з трьома з половиною піруетами та вкрай рідкісне сальто Тетяни Грошкової — подвійне сальто назад зігнувшись з двома піруетами (перше сальто прогнувшись з двома піруетами, друге зігнувшись).

Групи складності

Елементи на вільних вправах мають різні групи складності — від А до G. До елементів групи «А» належать прості стрибки, типу переворотів вперед або назад, сальто згрупувавшись, тощо, елементи групи «G» виконуються одиницями гімнастів світу, до них належать (у чоловіків) :

потрійне сальто назад у групуванні;
подвійне сальто назад у групуванні з трьома піруетами;

Чемпіони світу у вільних вправах

1950 — Йозеф Штальдер, Швейцарія
1954 — Валентин Муратов, СРСР, Масао Такемото, Японія
1958 — Масао Такемото, Японія
1962 — Нобуюкі Аіхара, Японія, Юкіо Ендо, Японія
1966 — Акінорі Накаяма, Японія
1970 — Акінорі Накаяма, Японія
1974 — Савай Касамацу, Японія
1978 — Курт Томас, США
1979 — Курт Томас, США
1981 — Юрій Корольов, СРСР
1983 — Тун Фей, КНР
1985 — Тун Фей, КНР
1987 — Лоу Юнь, КНР
1989 — Ігор Коробчинський, СРСР
1991 — Ігор Коробчинський, СРСР
1993 — Григорій Місютін, Україна
1994 — Віталій Щербо, Білорусь
1995 — Віталій Щербо, Білорусь
1997 — Олексій Нємов, Росія
1999 — Олексій Нємов, Росія
2001 — Йордан Йовчев, Болгарія та Маріан Дрегулеску, Румунія
2003 — Пол Гемм, США і Йордан Йовчев, Болгарія
2005 — Дієго Іполіто, Бразилія
2006 — Маріан Дрегулеску, Румунія
2007 — Дієго Іполіто, Бразилія
2009 — Маріан Дрегулеску, Румунія
2010 — Елефтеріос Космідіс, Греція
2011 — Утімура Кохей, Японія

Олімпійські чемпіони у вільних вправах

1952 — Вільям Турессон, Швеція
1956 — Валентин Муратов, СРСР
1960 — Н. Аіхара, Японія
1964 — Ф. Мінікеллі, Італія
1968 — Като Савао, Японія
1972 — Андріанов Микола Юхимович, СРСР
1976 — Андріанов Микола Юхимович, СРСР
1980 — Р. Брюкнер, ГДР
1988 — Сергій Харків, СРСР
1992 — Лі Сяошуай, Китай
1996 — Іоанніс Меліссанідіс, Греція
2000 — Ігор Віхров, Латвія
2004 — Кайл Шефелт, Канада
2008 — Цзоу Кай, Китай
2012 — Цзоу Кай, Китай

Олімпійські чемпіонки у вільних вправах

1952 — Келеті Агнеш, Угорщина
1956 — Лариса Латиніна, СРСР
1960 — Лариса Латиніна, СРСР
1964 — Лариса Латиніна, СРСР
1968 — Лариса Петрик, СРСР і Віра Чаславска, Чехословаччина
1972 — Ольга Корбут, СРСР
1976 — Неллі Кім, СРСР
1980 — Неллі Кім, СРСР
1988 — Даніела Сіліваш, Румунія
1992 — Лавінія Мілошовічі, Румунія
1996 — Лілія Подкопаєва, Україна
2000 — Олена Замолодчикова, Росія
2004 — Кетеліна Понор, Румунія
2008 — Сандра Ізбаша, Румунія
2012 — Алі Райсман, США

Чемпіонки світу у вільних вправах

1954 — Тамара Маніна, СРСР
1958 — Єва Босаковой, Чехословаччина
1962 — Лариса Латиніна, СРСР
1966 — Наталія Кучинська, СРСР
1970 — Людмила Турищева, СРСР
1974 — Людмила Турищева, СРСР
1978 — Олена Мухіна, СРСР
1979 — Емілія Еберле, Румунія
1981 — Наталія Іллєнко, СРСР
1983 — Катерина Сабо, Румунія
1985 — Оксана Омельянчик, СРСР
1987 — Олена Шушунова, СРСР і Даніела Сіліваш, Румунія
1989 — Світлана Богинський, СРСР і Даніела Сіліваш, Румунія
1991 — Оксана Чусовітіна, СРСР і Крістіна Бонташ, Румунія
1993 — Шеннон Міллер, США
1994 — Діна Кочеткова, Росія
1995 — Джина Годжан, Румунія
1997 — Джина Годжан, Румунія
1999 — Андреа Радукан, Румунія
2001 — Андреа Радукан, Румунія
2003 — Дайані Дус Сантус, Бразилія
2005 — Еліша Секремоні, США
2006 — Чен Фей, Китай
2007 — Шон Джонсон, США
2009 — Елізабет Тведдл, Велика Британія
2010 — Лорен Мітчелл, Австралія
2011 — Ксенія Афанасьєва, Росія

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.