Художня гімнастика
Художня гімнастика — це складно-координаційний вид спорту, під музичний супровід, що виконує одна гімнастка, або команда із п'яти дівчат з кількома предметами по черзі: м'ячем, скакалками, булавами, обручем і стрічками. Художня гімнастика є олімпійським видом спорту.
Останнім часом виступи без предмету не проводяться на змаганнях світового класу. При групових виступах використовуються один, два види предметів одночасно (наприклад — обручі і м'ячі) або декiлька предметiв одного виду (наприклад — п'ять м'ячів, п'ять пар булав). Переможці визначаються в багатоборстві, в окремих видах і групових вправах. Всі вправи йдуть під музичний супровід.
Раніше виступали під фортепіано або один інструмент. Тепер використовуються оркестрові фонограми. Вибір музики залежить від бажань гімнастки і тренера. Але кожна вправа повинна тривати не більше півтори хвилини. Змагання проходять на гімнастичному килимі розміром 13х13 метрів. Класичне багатоборство (4 вправи) — олімпійська дисципліна. Окрім багатоборства, гімнастки, що виступають в індивідуальній першості, традиційно розігрують комплекти нагород в окремих видах вправ (окрім Олімпійських ігор).
Виступи оцінюються за двадцятибальною системою. Один з найбільш видовищних і витончених видів спорту. З 1984 року — олімпійський вид спорту. До недавнього часу виключно жіночий вид спорту, проте з кінця XX століття — завдяки зусиллями японських гімнастів стали проводитися змагання й між чоловіками.
Олімпійська історія
Першою олімпійською чемпіонкою з художньої гімнастики стала канадка Лорі Фанг, вигравши багатоборство на Олімпійських іграх у 1984 у Лос-Анджелесі (нагадаємо, що радянські та болгарські гімнастки не брали участі в Іграх-1984).
У 1988 році олімпійською чемпіонкою стала радянська гімнастка Марина Лобач. У 1992 — українка Олександра Тимошенко, у 1996 також українка Катерина Серебрянська, у 2000 — росіянка Юлія Барсукова, у 2004 росіянка Аліна Кабаєва, у 2008 — росіянка Євгенія Канаєва.
Починаючи з 1996 року, до програми Олімпійських ігор включені групові вправи.
Оцінювання
Виступи оцінює шість бригади суддів:
- Складність(D) оцінює дві підгруппи суддів — D1 (2 судді, оцінюють техніку виконання) та D2 (2 судді, оцінюють техніку роботи з предметом). При підрахунку оцінки враховується середнє арифметичне бригад D1 та D2: (D1+D2)/2.
- Артистизм та хореогрфію (А) оцінюють 4 судді;
- Виконання (Е) оцінюють 4 судді. Вони знижують за помилки;
- На будь-яких змаганнях завжди працює суддя-координатор, який стежить за формальною стороною виступу (наприклад, кількість предметів на килимі, виходи за килим і т. д.).
Підсумкова оцінка розраховується за формулою: Оцінка = (D1+D2)/2+A+E
Художня гімнастика в Україні
Першою чемпіонкою України у 1948 р. стала Лідія Сільченко (Київ) . У 1949 році вона знову підтвердила своє звання . За нею спортивних виcот сягли уславлена Олена Бірюк , Рита Кульпінська , Валентина Волошина . Українські гімнастки успішно боролися за призові місця з найсильнішими гімнастками союзних республік.[1]
Українські гімнастки — одні з лідерів світової гімнастики. Головними тренерами збірною протягом багатьох років є Ірина та Альбіна Дерюгіни. Вони заснували всесвітньо відому «Школу Дерюгіних», відому титулованими ученицями, серед них Ганна Безсонова (багаторазова чемпіонка світу, дворазовий бронзовий призер Олімпійських ігор).
Україна має двох олімпійських чемпіонок — Катерину Серебрянську та Олександру Тимошенко, бронзових призерок Ганну Безсонову (двічі), Олену Вітриченко,Оксану Скалдіну та Ганну Різатдінову.
Чемпіонкою світу як в особистій першості (2001), так в і груповій першості (2002) була Наталія Годунко. Чемпіонкою світу 2001 року в індивідуальному баготоборстві стала Тамара Єрофеєва.
Першим номером збірної України у 2010—2013 рр. була Аліна Максименко, багаторазова призерка чемпіонатів Європи та світу.
Щорічно в Києві проходять міжнародні змагання — Кубок Дерюгіної.
Посилання
- Міжнародна федерація художньої гімнатстики
- GYMmedia.com International(англ.)(нім.)
- Berlin Masters of Rhythmic Gymnastics(англ.)(нім.)
- Федерація гімнастики України
- Горлач, Леонід; Horlach, Leonid (6 лютого 2020). Прима грацій (укр.). Молодь.