Вільям Джеймс Біл
Ві́льям Джеймс Біл (англ. William James Beal; 11 березня 1833 — 12 травня 1924) американський вчений-ботанік. Він був піонером в розробці гібридної кукурудзи і засновником ботанічного саду В. Дж. Біла.
| Вільям Джеймс Біл | |
|---|---|
 | |
| Народився |
11 березня 1833[1] Едріан, Мічиган, США |
| Помер |
12 травня 1924[1] (91 рік) Емгерст, Гемпшир, Массачусетс, США |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} США |
| Діяльність | ботанік |
| Alma mater | Гарвардський університет, Чиказький університет і Університет Мічигану |
| Заклад | Чиказький університет |
| Діти | Jessie Irene Beald[2] |
| Автограф |
 |
 Вільям Джеймс Біл у Вікісховищі | |
Біографія
Біл народився в місті Адріан, штат Мічиган, в родині Вільяма та Рейчел Біл (Комсток), а згодом одружився з Ханною Прауд Біл в 1863 році. Він навчався в Університеті штату Мічиган, де отримав ступінь A.Б. А в 1859 році і ступінь А. Ступінь М. в 1862 році. У 1865 році Біл отримав ступінь С. Б. в університеті Гарвард, і нарешті у 1875 році ступінь магістра в Університеті Чикаго, а також ряд почесних ступенів. Між 1858 та 1861 р.р. викладав природничі науки в Академії Друзів Юніон Спрінгс, штат Нью-Йорк. Він був профессором ботаніки в університеті Чикаго в 1868-70-х роках, а потім відправився на Мічиганський сільськогосподарський коледж ((MAК), тепер Державний університет штату Мічиган), де почав працювати професором ботаніки (1871—1910 р.р.) і куратором музею (1882—1903 р.р.). Під час роботи в MAК, він був запрошений для Ліберті Хайд Бейлей працювати асистентом Аса Грей при Гарвардському університеті протягом двох років (1883—1884 р.р.). Також він займав посаду директора Державної лісової комісії (1889—1892 р.р.).
Біл був засновником МДУ ботанічного саду В.Дж. Біла, найстаріший, безперервно працюючий ботанічний сад в Сполучених Штатах. Один з піонерів в розробці гібридної кукурудзи. Автор праць Нова ботаніка, Трави Північної Америки та Історія Мічиганського сільськогосподарського коледжу.
У 1887 році він і професор Ролла К. Карпентер створили «Колледжевілл», перший в околицях, що пізніше став Іст Ленсінг.
Він вийшов на пенсію в Амхерсті (штат Массачусетс), де помер в 1924 році.
Гермінаційний експеримент
У 1879 році Біл почав один з найдовших експериментів в ботаніці. Він заповнив 20 пляшок сумішшю з піску і насіння 21-го виду рослин. Потім пляшки були закопані верхом донизу, щоб виключити потрапляння води. Мета експерименту полягала в тому, щоб розкопувати одну з пляшок кожні п'ять років, садити насіння і спостерігати число тих, що проростуть. Пізніше прихильники досліду розширили експеримент, розпочавши відкривати пляшку раз в десять років, а ще згодом, через кожні два десятиліття. Остання пляшка була відкрита в 2000 році, і 2 види рослин з 21 проросли. Експеримент все ще працює, наступна пляшка повинна бути випробувана в 2020 році, а кінець досліду запланований на 2100 рік. [18]
Цитата
Просте вивчення назви рослини або її частини не може більше бути підставою для повноцінного навчання.