Вільям Мартінес

Вільям Рубен Мартінес Каррерас, або просто Вільям Мартінес (ісп. Wílliam Ruben Martínez Carreras, 13 січня 1928, Монтевідео — 28 грудня 1997) — уругвайський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема, за клуб «Пеньяроль», а також збірну Уругваю.

Вільям Мартінес
«Пеньяроль» — володар Копа Лібертадорес 1961 року
Вільям Мартінес стоїть четвертий зліва
Особисті дані
Народження 13 січня 1928(1928-01-13)[1][2]
  Tres Ombúesd, Монтевідео, Уругвай
Смерть 28 грудня 1997(1997-12-28) (69 років)
Зріст 192 см
Вага 91 кг
Громадянство  Уругвай
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1942—1943 «Насьйональ»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1943—1946 «Насьйональ»  ? (?)
1947—1948 «Расінг» (Монтевідео)  ? (?)
1948—1954 «Рампла Хуніорс»  ? (?)
1955—1962 «Пеньяроль»  ? (?)
1963—1967 «Рампла Хуніорс»  ? (?)
1967—1968 «Атлетіко Хуніор» 10 (0)
1968—1969 «Рампла Хуніорс»  ? (?)
1969—1970 «Фенікс»  ? (?)
1970 «Сентраль Еспаньйол»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1950—1965 Уругвай 54 (1)
1965 Уругвай (ол.) 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Чемпіон світу. Семиразовий чемпіон Уругваю. Дворазовий володар Кубка Лібертадорес. Володар Міжконтинентального кубка. У складі збірної — переможець чемпіонату Південної Америки.

Клубна кар'єра

Народився 13 січня 1928 року. Вихованець юнацької команди футбольного клубу «Насьйональ.

У дорослому футболі дебютував 1943 року виступами за команду «Насьйональ», в якій провів три сезони. За цей час виборов титул чемпіона Уругваю.

Згодом з 1947 по 1954 рік грав у складі команд клубів «Расінг» (Монтевідео) та «Рампла Хуніорс».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Пеньяроль», до складу якого приєднався 1955 року. Відіграв за команду з Монтевідео наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри.

Протягом 1963—1970 років захищав кольори клубів «Рампла Хуніорс», «Атлетіко Хуніор», «Рампла Хуніорс» та «Фенікс».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Сентраль Еспаньйол», за команду якого виступав протягом 1970 року.

Виступи за збірні

1950 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 16 років, провів у її формі 54 матчі, забивши 1 гол[3].

У складі збірної був учасником трьох Мундіалей: 1950 року у Бразилії, здобувши того року титул чемпіона світу, 1954 року у Швейцарії і 1962 року у Чилі. На бразильському чемпіонаті на поле не виходив, а ось на двох інших зіграв 9 матчів — 5 у Швейцарії і 4 у Чилі.

Взяв участь в чотирьох Чемпіонатах Південної Америки: 1953 року у Перу, на якому команда здобула бронзові нагороди[4], 1955 року у Чилі[5], 1956 року в Уругваї, здобувши того року титул континентального чемпіона[6], 1959 року в Аргентині[7]).

1965 року захищав кольори олімпійської збірної Уругваю за яку провів 1 матч.

Помер 28 грудня 1997 року на 70-му році життя.

Титули і досягнення
«Насьйональ»: 1943, 1946
«Пеньяроль»: 1958, 1959, 1960, 1961, 1962
«Пеньяроль»: 1960, 1961
«Пеньяроль»: 1961

Примітки
  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. FBref
  3. Wiliam Martinez Football Player Statistics. 11v11.com (англ.).
  4. rsssf: Copa América 1953
  5. rsssf: Copa América 1955
  6. rsssf: Copa América 1956
  7. rsssf: Copa América 1959 (Arg)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.