Вімарано Переш
Вімарано (Вімара) Переш (порт. Vímara Peres; бл. 820–873) — 1-й граф Портукаленс в 868—873 роках.
| Вімарано Переш | |
|---|---|
 | |
| Народився |
820 Ла-Корунья, Галісія, Королівство Галісія |
| Помер |
873 Ла-Корунья, Галісія, Королівство Галісія |
| Поховання | Монастир Святого Хреста |
| Країна |
 Королівство Галісія |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Титул | Князь |
| Батько | Pedro Theond |
| Діти | Лусідіо Вімаранеш |
Життєпис
Походив зі знатного астурійського роду. Син Педро Теона, який можливо був позвшлюбним сином Бермудо I, короля Астурії. Народився близько 820 року в Ла-Коруньї. Поступив до військо десь наприкіні правління короля Альфонсо II. У 844 році відзначився при обороні Ла-Коруньї від арабських військ.
У 850-х роках під орудою короля Ордоньйо I брав участь у відвоюванні міст Леон, Туї, Асторга, Амайї. У 858 році відзначився від час вигнання норманів з Галісії.
866 року очолив війська, що рушили на Сінтру, сплюндрувавши долину річки Тежу. 867 року після смерті батька успадкував більшість родинних земель в Галісії. У 868 році брав участь у відвоюванні землі на узбережжі річок Мондегу й Дуеро. Отримав від короля Альфонсо III наказав відновити місто-порт Портукаленсе, землі навколо було перетворено на графство. Першим графом став Вімарано Переш.
В подальшому закріпився також в місті Брага, де невдовзі було відновлено єпархію. Активно сприяв розбудові міст. Заснував поселення Вімараніш, де помер 873 року. Йому спадкував син Лусідіо.
Родина
Дружина — Трудільда
Діти:
- Лусідіо (850—924), 2-й граф Портукаленсе
- Аувіда, дружина Алвіто Гутерреша
Джерела
- Mattoso, José (1970). As famílias condais portucalenses dos séculos X e XI. Porto: Instituto de Alta Cultura: Centro de Estudos Humanísticos, Faculdade de Letras da Universidade do Porto. OCLC 427415056
- Torres Sevilla-Quiñones de León, Margarita Cecilia (1998). «Relaciones Fronterizas entre Portugal y León en tiempos de Alfonso VII: El ejemplo de la Casa de Traba» (PDF). Porto. Revista da Faculdade de Letras: História. Universidade do Porto (em espanhol) (15, 2): 301—312. ISSN 0871-164X