Вірджинія Раджі

Вірджинія Раджі (італ. Virginia Raggi; нар. 18 липня 1978, Рим) — італійська політична діячка, мер Риму (2016—2021).

Вірджинія Раджі
італ. Virginia Raggi
{{{ім'я}}}
Мер Риму
22 червня 2016 — 21 жовтня 2021
Попередник Іньяціо Маріно
Наступник Роберто Гуальтьєрі
Народилася 18 липня 1978(1978-07-18)[1][2] (43 роки)
Рим, Італія
Відома як політична діячка, адвокатка
Місце роботи Foro Italico University of Romed і Cesare Previtid
Країна Італія
Освіта Università degli Studi Roma Tred[3]
Політична партія Рух п'яти зірок[3]
У шлюбі з Andrea Severinid
Підпис
movimento5stelle.it/virginiaraggisindaco
Висловлювання у Вікіцитатах

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки та початок політичної кар'єри

Народилася 18 липня 1978 в Римі, росла в районі Сан-Джованні, закінчила ліцей імені Ісаака Ньютона. Вищу юридичну освіту отримала в Третьому Римському університеті, де спеціалізувалася на авторське право, інтелектуальної власності і нових технологіях. Працювала волонтером в декількох муніципальних собачих приймачах, взяла участь в організації кількох груп солідарних покупок" (GAS) — рід споживчої кооперації. З 2007 року працювала в Римському університеті «Форо Италіко» на посаді cultore della materia. Вступила в Рух п'яти зірок, в березні 2011 року обрана в комунальний рада Риму, в 2013 році переобрана. Особливу увагу в цей період приділяла питанням шкільної освіти та охорони навколишнього середовища. Її ім'я помилково виникало у списках міських посадовців, причетних до гучного скандалу навколо корупції і зв'язках з мафією (так званий скандал Mafia Capitale), але всі підозри були спростовані в офіційному листі префекта Риму Франко Габріеллі. Як і всі кандидати Руху п'яти зірок, Раджі підписала контракт, який зобов'язує її сплатити великий штраф і піти у відставку у разі, якщо вона завдасть шкоди іміджу Руху. Згідно з цим документом, після обрання вона зобов'язалася представляти на розгляд експертів Беппе Грілло всі важливі документи, прийняті комунальним радою[4].

Участь у виборах мера Риму

23 лютого 2016 стала офіційним кандидатом Руху на посаду мера Риму, перемігши на праймеріз з результатом 45,5 % голосів (її основний суперник Марчелло Де Віта отримав 35 %)[5].

На передвиборному мітингу 3 червня 2016

25 лютого 2016, вже після висунення її кандидатури, під тиском журналістів підтвердила, що по закінченні університету з 2003 по 2006 проходив адвокатську практику в юридичному бюро, заснованого колишнім міністром і соратником Сільвіо Берлусконі Чезаре Превіти, який саме у той період і був засуджений корупційного звинуваченням. Раніше вона не згадала про це безпосередньо у своїй автобіографії, опублікованій на сайті Беппе Ґрілло. Критично налаштовані спостерігачі нагадують, що тоді багато ровесників Раджі прагнули захистити Конституцію, законність, свободу сатири та інформації від посягновений другого уряду Берлусконі і прихильників тодішнього прем'єра, одним з яких був саме Превіти. Викладачем Вірджинії Раджі в університеті і її покровителем на початку юридичної кар'єри був Пьерэмилио Саммарко (Pieremilio Sammarco), тісно пов'язаний у ті часи з Берлусконі. Саме Саммарко представляв інтереси компанії Mediaset в позові на відшкодування моральної шкоди в обсязі 20 млн євро проти Сабіни Гуццанті і Марко Травальйо. У 2006 Саммарко заснував власне адвокатське бюро, і Раджі перейшла туди studio Previti, про що також не згадала в автобіографії для виборів мера 2016 року, хоча при підготовці до комунальних перевиборів 2013 року не приховувала ні цього обставини, ні кількох спільних з Саммарко наукових статей, написаних у 2003—2007 роках[6].

5 червня 2016 року Вірджинія Раджі перемогла в першому турі виборів мера Риму з результатом 35,25 % голосів і вийшов у другий тур. Її суперником став заступник голови Палати депутатів Італії Роберто Джакетти, кандидат від лівоцентристської коаліції на чолі з Демократичною партією за участю «зелених» та Італії цінностей (у першому турі він отримав 24,87 %)[7].

17 червня 2016, за два дні до другого туру голосування, у пресі з'явилися нові звинувачення проти Раджі — вона нібито приховала у своїй декларації про доходи відомості про адвокатське гонорар в розмірі менше 2 тис. євро, отриману від місцевого управління охорони здоров'яместного управления здравоохранения міста Чивітавеккья (ASL RMF) в період, коли Раджі була депутатом ради комунального Риму. 18 червня Раджі опублікувала у своєму Фейсбуці декларацію про доходи за 2015 рік на доказ хибності висунутих проти неї звинувачень, і представники Демократичної партії звинуватили її в порушенні «дня тиші»[8][9].

Мер Риму
Раджі (крайня праворуч) на фотосесії лідерів країн Євросоюзу на святкуванні 60-річчя підписання Римського договору (25 березня 2017 року).

19 червня 2016 року перемогла у другому турі виборів з результатом 67,15 % голосів проти 32,85 % у Джакетти[10].

22 червня 2016 року голова Центрального виборчого управління суду Рима Франческо Одді (Francesco Oddi) офіційно оголосив про обрання Вірджинії Раджі мером Риму[11].

На початку вересня 2016 року в адміністрації Раджі склалися серйозні кадрові проблеми. З'ясувалося, що асесор з питань охорони навколишнього середовища Паола Мураро знаходиться під слідством, потім рішення про призначення головою апарату Карли Райнери було скасовано через скандал навколо призначеної їй зарплати в розмірі 193 тис. євро на рік, до того ж пішли у відставку асесор по бюджету Марчелло МиненнаМарчелло Миненна, керівник компанії міського громадського транспорту (ATAC) Марко Реттигьери, президент муніципальної компанії з охорони навколишнього середовища (AMA) Алессандро Солидоро. Ситуація прийняла характер повномасштабної політичної кризи навколо Руху п'яти зірок, у розв'язанні якого взяли участь Беппе Грілло, а також такі визначні члени керівництва, як Луїджі Ді Майо і Алессандро Ді Баттіста[12].

21 вересня 2016 року, без проведення будь-яких консультацій з НОК Італії, Раджі оголосила про відмову від планів вступу Риму в боротьбу за право проведення Олімпійських ігор 2024 року, назвавши такі наміри безвідповідальними і заявивши на прес-конференції, що місто ще не розплатився з боргами, які виникли через Олімпіади 1960 року[13].

3 листопада 2016 року міська адміністрація прийняла рішення про ліквідацію керуючої компанії Римського метрополітену через її неефективність[14].

16 січня 2017 року оголошені підсумки соціологічного дослідження популярності політичних діячів Governance Poll 2016, в якому Раджі посіла передостаннє місце серед мерів, отримавши 44 % підтримки (падіння на 23 % порівняно з минулим результатом)[15].

Юридичне переслідування

22 червня 2016 року прокуратура Риму порушила справу за питання гонорарів Раджі від управління охорони здоров'я Чивітавеккья на підставі заяви Ренато Иенаро (Renato Ienaro), заступника голови Національної асоціації «Свобода і прогрес» (Associazione nazionale libertà e progresso, скорочено ANLEP) і одночасно керівника відділення Демократичної партії в столичній області Лаціо. Тим не менш, ні коло підозрюваних, ні навіть сам факт злочину поки не встановлені[16].

16 грудня 2016 року Слідчий відділ провінційного римського командування карабінерів за запитом прокуратури Риму заарештував Раффаеле Марра, якого преса називає «правою рукою» Вірджинії Раджі (він обіймав посаду заступника глави римської міської адміністрації). Проти нього висунуті звинувачення в корупції, оскільки, будучи директором з нерухомості та будівлі міської адміністрації у 2010 році, за часів мера Алеманно, він придбав у групи Серджо Скарпеллини «Progetto 90» розкішні житлові апартаменти за ціною на 500 тис. євро нижче ринкової (на 40 % дешевше ідентичною квартири, проданої тією ж групою приблизно в той же самий час). Проблема конфлікту інтересів щодо Марра обговорювалася вже протягом декількох місяців, і Вірджинію Раджі звинуватили в необачності при підборі кадрів[17].

17 січня 2017 року суд відхилив цивільний позов близького Демократичної партії адвоката Венерандо Монелло проти Раджі, Беппе Грілло і Давида Казаледжо (сина і спадкоємця покійного Джанроберто Казаледжо), в якому наявність передвиборчого контракту між Вірджинією Раджі і Рухом п'яти зірок характеризувалося як порушення 67-ї статті Конституції Італії, яка забороняє секретні співтовариства. Положення цього контракту про штраф в розмірі 150 тис. євро за порушення етичного кодексу Руху також визнано законним[18].

19 січня 2017 року стало відомо, що Раджі перебуває під слідством за позовом Європейської партії захисту тварин за звинуваченням у зловживанні службовим становищем через неможливість для компанії, яка перемогла в конкурсі на управління міськими собачими притулками, приступити до виконання своїх обов'язків ще з 1 жовтня 2016 року (на думку позивачів, з травня 2016 року приватна компанія Avcpp незаконно утримує притулки в своєму розпорядженні, не допускаючи до них законних керуючих). Прокуратура запросила відправлення справи в архів через відсутність складу злочину в діях Вірджинії Раджі[19].

2 лютого 2017 року з'явилися повідомлення, що в центрі поліцейського розслідування перебуває випадок з якимсь Сальваторе Ромео (Salvatore Romeo), який через короткий час після того, як застрахував своє життя на 30 тис. євро, вказавши бенефіціаром Вірджинію Раджі, був призначений головою її секретаріату зі збільшенням його річного доходу з 39 тис. до 110 тис. євро[20]. В той же день ввечері слідчі близько години допитували Раджі, яка відкинула звинувачення і заявила, що нічого не знала про згаданому страховому полісі Ромео[21]. За уточненими даними, Ромео оформив два таких поліса. Перший, безстроковий, на 30 тис. євро — у січні 2016 року, коли Раджі була тільки рядовим членом ради комунального Риму, а другий, з терміном дії до 2019 року, на суму 3 тис. євро — кілька місяців потому. Ромео пояснив свій вибір бенефіціара особистим ставленням і підтвердив, що Раджі нічого про це не знала (за свідченнями очевидців, коли слідчі пред'явили Раджі відповідний пункт поліса, вона розсміялася)[22].

29 вересня 2017 року la Stampa повідомила, що справу Сальваторе Ромео відправлено в архів через відсутність події злочину, але щодо Вірджинії Раджі прокуратура Риму порушила нове розслідування управління по боротьбі з корупцією запідозрило мера у порушенні норм закону при призначенні Ренато Марра — брата колишнього заступника мера Раффаеле Марра — на посаду міського голови департаменту туризму (Раджі звинувачують у тому, що вона збрехала антикорупційного управління, стверджуючи, що призначення не було узгоджене з Раффаеле Марра)[23].

Особисте життя

Вірджинія Раджі одружена керівником технічної служби радіостанції Radio Dimensione Suono Андреа Северини, у подружжя є син. Раджі і Северини прийшли в політику разом і випадково: у числі представників свого кварталу з'явилися на прийом до муніципального чиновника Альфредо Милиони домагатися організації автобусного проїзду до найближчої станції метро, а той запитав, хто з відвідувачів — старший. У 2013 році обоє взяли участь у комунальних виборах, але Северини отримав лише 132 голоси, а Раджі — 1525, опинившись за кількістю поданих голосів другий у списку Руху п'яти зірок[24].

Примітки
  1. Roma Capitale — 2009.
  2. Munzinger Personen
  3. la Repubblica — Roma: GEDI Gruppo Editoriale, 1976. — ISSN 0390-1076; 2499-0817
  4. Giorgio Dell’Arti (24 лютого 2016). Virginia Raggi. Cinquantamila Giorni. Corriere della Sera. Процитовано 6 червня 2016.
  5. Andrea Falla (23 лютого 2016). Virginia Raggi, la candidata sindaco di Roma del Movimento 5 Stelle: ecco chi è. Leggo. Процитовано 6 червня 2016.
  6. Marco Lillo (27 лютого 2016). Comunali Roma: Virginia Raggi e l’omissione sullo studio Previti. il Fatto Quotidiano. Процитовано 6 червня 2016.
  7. Tabella risultati Roma. Comunali. la Stampa. 6 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
  8. Giovanna Vitale (19 червня 2016). Incarichi Raggi, negli atti Asl la firma della madre di una 5Stelle. la Repubblica. Процитовано 19 червня 2016.
  9. Incarichi Asl, Raggi: “Tutto dichiarato, ecco le carte”. Il Pd attacca: violato il silenzio elettorale. la Stampa. 18 червня 2016. Процитовано 19 червня 2016.
  10. Comune di Roma. Elezioni comunali 5 giugno 2016. la Repubblica. 19 червня 2016. Процитовано 20 червня 2016.
  11. Roma, Virginia Raggi proclamata sindaca, prima uscita con la fascia tricolore. "Ora mi aspetto lealtà da Renzi". la Repubblica. 22 червня 2016. Процитовано 23 червня 2016.
  12. Alberto Custodero (7 вересня 2016). Caos Roma, Grillo: "Raggi avanti, noi vigileremo". Di Maio: "Ho sottovalutato caso Muraro". la Repubblica. Процитовано 10 вересня 2016.
  13. Andrea Gagliardi (21 вересня 2016). Roma, la Raggi dice no alle Olimpiadi. «Sarebbe da irresponsabili». Malagò: «Meritavamo più rispetto». il Sole 24 ORE. Процитовано 22 вересня 2016.
  14. Raggi mette in liquidazione “Roma metropolitane”. la Stampa. 3 листопада 2016. Процитовано 5 листопада 2016.
  15. Appendino è il sindaco più amato. ANSA. 16 січня 2017. Процитовано 17 січня 2017.
  16. La procura apre un fascicolo sulle consulenze della Raggi dopo l'esposto dell'Anlep. Non ci sono indagati né ipotesi di reato. Huffington Post. 22 червня 2016. Процитовано 22 червня 2016.
  17. Emiliano Fittipaldi (16 грудня 2016). Arrestato Marra, il braccio destro di Raggi che faceva affari con l'immobiliarista della Casta. l'Espresso. Процитовано 28 грудня 2016.
  18. Lorenzo D'Albergo (17 січня 2017). Campidoglio, rigettato ricorso su contratto: "Raggi era eleggibile". la Repubblica. Процитовано 18 січня 2017.
  19. Edoardo Izzo (19 січня 2017). Canili comunali: Raggi indagata, ma la procura chiede l’archiviazione. la Stampa. Процитовано 20 січня 2017.
  20. Edoardo Izzo (2 лютого 2017). Al centro dell’interrogatorio il caso assicurazioni: la polizza vita di Romeo con beneficiaria la Raggi. la Stampa. Процитовано 2 лютого 2017.
  21. Edoardo Izzo (3 лютого 2017). Da Romeo a Raggi polizza da 30 mila euro: poi lei lo promosse. la Stampa. Процитовано 3 лютого 2017.
  22. Lorenzo D'Albergo, Cecilia Gentile, Laura Venuti e Maria Elena Vincenzi (3 лютого 2017). Raggi, spunta la seconda polizza. E lei: "Dimissioni? Non posso dire di non averci pensato". la Repubblica. Процитовано 4 лютого 2017.
  23. Edoardo Izzo (29 вересня 2017). Caso nomine, chiesto il processo con l’accusa di falso per la Raggi. la Stampa. Процитовано 29 вересня 2017.
  24. Marco Damilano (16 березня 2016). Virginia Raggi, chi è la donna che spaventa Renzi e Berlusconi. l'Espresso. Процитовано 6 червня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.