Віроломство (право)

Міжнародне гуманітарне право визначає віроломство як дії, які спрямовані на те, щоб викликати довіру противника, примусити його повірити, що він має право на захист і зобов’язаний надати такий захист згідно з нормами міжнародного права, що застосовуються в період збройних конфліктів, з метою його обману. Забороняється вбивати, завдавати поранення або брати в полон противника, вдаючись до віроломства.
Однак, міжнародне гуманітарне право не забороняє використання військових хитрощів з метою введення противника в оману (маскування, демонстративні дії, дезінформація, імітація тощо).[1]

Віроломство (англ. perfidy) заборонено Додатковим протоколом №1 до Женевських конвенцій 1949 року, а саме статтею 37.[2] Там же дано сучасне визначення цього терміна. Як приклади наводяться

а) симулювання наміру вести переговори під прапором перемир'я або симулювання капітуляції;

б) симулювання виходу зі строю внаслідок поранень чи хвороби;

в) симулювання володіння статусом цивільної особи або некомбатанта;

г) симулювання володіння статусом, що надає захист, шляхом використання знаків, емблем або форменого одягу Організації Об'єднаних Націй, нейтральних держав або інших держав, які не є сторонами, що перебувають у конфлікті.

• Друга світова війна. В ході операції «Гриф» загони сил спеціального призначення Німеччини під командуванням Отто Скорцені діяли в тилу американських військ в американській військовій формі. При полоненні ці військовослужбовці не поміщалися у число військовополонених, а розстрілювались на місці.[3]

• Підступність

• Віроломство // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.