Вітаутас Богушіс

Народився 2 січня 1959 року в селі Пувочяй Варенського району[2].

Був активним учасником християнського та антирадянського рухів опору, в результаті чого його виключили із середньої школи в 1976 році[3]. З 1980 року належить до Литовської Гельсінської групи[2]. Брав участь у виданні підпільних газет та підвищенні обізнаності про порушення прав людини радянською владою. Богушіс був одним із організаторів популярних антирадянських мітингів у 1987 та 1988 роках[3].

У 1989 році він був одним з підписантів документа про створення Литовської християнсько-демократичної партії (ЛКДП) і став її активним членом. У 1990 році був обраний до муніципальної ради Вільнюса[4].

На виборах у 1992 році Богушіс був обраний членом Сейму шостого скликання через спільний виборчий список ЛКДП, Литовського союзу політичних в'язнів та депортованих та Литовської демократичної партії. У 1996 році — переобраний у парламент через виборчий список ЛКДП, був головою міжпарламентської групи зв'язків Литва-Україна.

У 2000 році Богушіс покинув ЛКДП, заснувавши Сучасний християнсько-демократичний союз. Партія об'єдналася з Ліберальним союзом Литви та Литовським союзом центрів, щоб утворити Союз лібералів і центру (LiCS) у 2003 році[5]. Богушіс працював заступником голови партії. Між 2003 і 2004 роками працював у муніципальній раді Вільнюса.

Богушіс був знову обраний до Сейму на виборах 2004 року за виборчим списком LiCS. Був переобраний у Сейм десятого скликання у 2008 році, коли LiCS став частиною коаліційного уряду. Богуші залишив Союз лібералів і центру у 2013 році[5].

Богушіс також брав участь у виборчих кампаніях Стасіса Лозорайтіса (у 1993 році) та Вальдаса Адамкуса (у 1997 році)[4].

• орден «За заслуги» II ступеня (Україна, 5 листопада 1998) — за вагомий особистий внесок у розвиток українсько-литовського співробітництва[6];
• офіцер ордена Хреста Погоні (1998)[2];
• медаль Незалежності Литви (2000)[4].