Вітри в давньогрецькій міфології

Вітри (дав.-гр. Ἄνεμοι ) — в давньогрецької міфології персоніфікації вітрів; діти Астрея і Еос[1]: Борей, Нот і Зефір[2]. У Гесіода згадано три вітри, у Гомера до них доданий Евр.

У мікенських текстах згадується a-ne-mo-i-je-re-ja «жриця вітрів» (богиня?).[3]

Перелік вітрів

Основні вітри
  • Борей — північний.
  • Нот[4] — південний. Гесіод називає його «жахливим».[5] Згаданий в «Іліаді» (II 145) й в «Одіссеї» (III 296; XII 325). Йому присвячений LXXXII орфічний гімн.
  • Зефір — західний.
  • Евр (Євр) — східний.[6][7] В «Іліаді» згадується один раз.

Проміжні вітри

Чотири проміжних вітри, зображені на афінській Вежі вітрів:

  • Ліпс (також Ліб або Лів). Вітер, що дме з південного заходу (сторони зимового заходу сонця).[8]
  • Скірон (у Афінах.[9]) або Аргест. Вітер, що дме з північного заходу (зі сторони літнього заходу сонця).[10]
  • Кекій. Вітер, що дме з північного сходу (сторони літнього сходу сонця).[11]
  • Апеліот. Вітер, що дме з південного сходу (зі сторони зимового сходу сонця).[12] У часи Арістотеля назви східного і південно-східного вітрів помінялись: Евр став означати південно-східний вітер, а Апеліот — східний.

Інші вітри

Інші назви вітрів у греків і римлян (як правило, не персоніфікуються):

  • Авра («Вітерець»). У перекладі «Струминка» (див.[13] Прокріда).
  • Аури. Персоніфікації легких вітрів. Їх зображення в мистецтві.[14]
  • Апарктіас. Один з вітрів.[15]
  • Африк (лат.). Південно-західний вітер.[16] Відповідає Ліпсу.[17]
  • Іапіг. Назва північно-західного вітру.[18]
  • Киркій. Назва північно-західного вітру.[19]
  • Аквилон — північно-східний вітер (у древньому Римі)

Згадки в російській літературі

Микола Карамзін в своїх «Листах російського мандрівника» (1791—1792) описує відвідування Гринвіцького шпиталю, будинку інвалідів для колишніх моряків:

Всі внутрішні прикраси будинку стосуються мореплавства: біля дверей глобуси, в куполі зали компас; тут Евр летить зі сходу і гонить з неба зірку ранню; тут Австер, оточений хмарами і блискавками, ллє воду; Зефір кидає квіти на землю; Борей, розмахуючи драконівськими крилами, сипле сніг і град.
Оригінальний текст (рос.)
Все внутренние украшения дома имеют отношение к мореплаванию: у дверей глобусы, в куполе залы компас; здесь Эвр летит с востока и гонит с неба звезду утреннюю; тут Австер, окруженный тучами и молниями, льет воду; Зефир бросает цветы на землю; Борей, размахивая драконовыми крыльями, сыплет снег и град.

Див. також

Примітки
  1. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 2, 4
  2. Гесиод. Теогония 380
  3. Предметно-понятийный словарь греческого языка. Микенский период. Л., 1986. С.140
  4. Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.2. С.226-227
  5. Гесиод. Труды и дни 675
  6. Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.2. С.656
  7. Гомер. Илиада II 145; Гомер. Одиссея V 295; XII 326; XIX 206
  8. Страбон. География I 2, 21 (стр.29); Нонн. Деяния Диониса I 228.
  9. Страбон. География IX 1, 4 (стр.391)
  10. Страбон. География I 2, 21 (стр.29), з посиланням на Гомер. Илиада XI 306; Аполлоний Родосский. Аргонавтика II 954
  11. Страбон. География I 2, 21 (стр.29)
  12. Страбон. География I 2, 21 (стр.29); Див. Псевдо-Гиппократ. О седмицах 3.
  13. Овидий. Метаморфозы VII 813
  14. Плиний Старший. Естественная история XXXVI 29
  15. Див. Псевдо-Гиппократ. О седмицах 3.
  16. Вергилий. Энеида I 86
  17. Первый Ватиканский мифограф II 81, 4
  18. Гораций. Оды I 3, 4; III 27, 19; Лукан. Фарсалия VI 339
  19. Лукан. Фарсалия I 407
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.