Вітторіо Гассман

Вітторіо Ґассман (італ. Vittorio Gassman; 1 вересня 1922(19220901) — 29 червня 2000) — італійський кіноактор.

Вітторіо Ґассман
італ. Vittorio Gassman
Ім'я при народженні Vittorio Gassman
Народився 1 вересня 1922(1922-09-01)[1][2][…]
Генуя, Італія[1]
Помер 29 червня 2000(2000-06-29)[1][2][…] (77 років)
Рим, Італія[1]
  • гострий інфаркт міокарда
    • Поховання Кампо Верано[3][4]
    Громадянство  Італія
     Королівство Італія
    Діяльність кінорежисер, телеактор, сценарист, актор театру, кіноактор
    Alma mater Національна академія драматичних мистецтв ім. Сільвіо Д'Амікоd
    Роки діяльності 1945—1999
    У шлюбі з Шеллі Вінтерс, Nora Riccid, Diletta D'Andread і Жульєт Майнієль
    Діти Alessandro Gassmannd і Paola Gassmand
    IMDb ID 0002094
    Нагороди та премії

    Приз за найкращу чоловічу роль (1975)

    премія «Доностія»d (1988)

    Премія «Давид ді Донателло» за найкращу чоловічу роль

    Премія «Давид ді Донателло» за життєві досягненняd

    Премія «Срібна стрічка» найкращому акторові

    Nastro d'Argento Speciald

    Премія «Срібна стрічка» найкращому акторові другого плануd

    Кінофестиваль в Мар-дель-Плата

    Монреальський кінофестиваль

    Silver Shell for Best Actord

    Taormina Film Festd

    Golden Lion for Lifetime Achievementsd

    премія «Доностія»d (1988)
     Вітторіо Ґассман у Вікісховищі

    Життєпис

    Народився 1 вересня 1922 року в Генуї, Лігурія, Італія у сім'ї німецького емігранта та італійки.

    Любов до театру привела Гассмана в Римську Академію драматичного мистецтва, яку він закінчив у 1942 році. На сцену театру Гассман вийшов в Мілані в 1942 році, пізніше грав в театрі Елісео в Римі. Грав у драматичній трупі Лукіно Вісконті (1948—1949). Репертуар, в якому брав участь Вітторіо Гассман, був різноманітний і значний — Достоєвський, Шекспір​​, Вільямс, Сенека.  

    «Гамлет», зіграний Вітторіо Гассманом в Національному театрі (цей театр створив Гассман разом з Т. Сальвіні), приніс йому славу, яку можна порівняти зі славою кінозірок. До кінця 1950-х років Гассман утвердився як видатний театральний актор, драматург і режисер. У 1959 році Вітторіо Гассман заснував у Римі трупу Італійського народного театру.  

    Дебют актора в кіно відбувся в 1946 році. Кінокар'єра складалася не менш вдало, ніж в театрі. Фільм Джузеппе Де Сантіса «Гіркий рис» (1949) приніс акторові справжній успіх і запрошення зніматися у американських режисерів («Рапсодія» — 1953, реж. Ч. Відор та «Війна і мир» — 1956, реж. К. Відор).  

    Проявив себе і як комедійний актор, віртуозний майстер перевтілення у фільмі Діно Різі «Матадор / Чудовиська» (1963).  

    Разом з Франческо Розі Гассман поставив фільм «Кін» за Олександром Дюма, де зіграв головну роль.  

    Гассман був актором різнобічним, зі своєрідним негативною чарівністю, яскравим темпераментом та іронією. Вершиною творчості Гассмана в 1960-і роки в кіно стає роль Бруно в фільмі Діно Різі «Обгін» (1962), де актор грає в дуеті з Трентіньяном. За цю роботу Гассман отримує «Срібну стрічку».  

    Ще одну «Срібну стрічку» Гассман заслужено отримав за блискучу роботу у фільмі Маріо Монічеллі «Велика війна».  

    Найбільш значною роботою Гассмана безумовно стала картина «Запах жінки» (1974, Profumo di donna), яка здобула премію МКФ в Каннах. В подальшому перезнімалася американцями в фільмі «Запах жінки» (1992, Scent of a Woman) з Аль Пачіно. В цьому своєрідному змаганні Гассман виграє.  

    Гассман грає у Е. Скола, М. Феррері, Р. Олтмена та інших. І кожна поява актора на екрані стає подією. Гассман знімає власне кіно, пише сценарії і п'єси.  

    У 1999 році Вітторіо Гассман залишає сцену, а 29 червня 2000 помирає від серцевого нападу в Римі.

    Фільмографія

    Примітки
    1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118716506 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
    2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. Al Verano a spasso nella storia del cinema con la guida tra le tombe di attori e registi
    4. https://www.findagrave.com/memorial/7293291

    Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.