Таємничий лицар

«Таємничий лицар» (італ. Il cavaliere misterioso) італійський історично-пригодницький фільм 1948 року, поставлений режисером Ріккардо Фредою з Вітторіо Гассманом в ролі Казанови.

Таємничий лицар
італ. Il cavaliere misterioso
Італійський постер до фільму
Жанр драма, історія, пригоди
Режисер Ріккардо Фреда
Продюсер Діно Де Лаурентіс
Сценаристи
У головних
ролях
Вітторіо Гассман
Марія Меркадер
Івонн Сансон
Оператор Родольфо Ломбарді
Композитор Алессандро Чиконьїні
Художник П'єро Філіппоне
Костюмер Вітторіо Ніно Новарезе
Кінокомпанія Lux film
Тривалість 90 хв.
Мова італійська
Країна  Італія
Рік 1948
Дата виходу 1 листопада 1948 (Італія)
IMDb ID 0039255
Рейтинг IMDb:

Сюжет

Щоб врятувати життя брата, секретаря догаресси (дружини дожа), несправедливо звинуваченого в крадіжці листа, що її компрометує, Джакомо Казанова (Вітторіо Гассман) обіцяє догарессі знайти лист. Вона дає йому місяць, після закінчення якого брат буде страчений. У листі йдеться про приєднання Венеції до таємного союзу проти Росії. Отримавши від брата адресу і перстень, Казанова вирушає до Відня, де жила кохана жінка його брата Хільда, яка тепер померла. За вказаною адресою, Бургштрассе, 22, відчиняти йому відмовляються. Казанова знайомиться з дівчиною, що вийшла з цього будинку; він наполегливо кличе її на побачення, але вона не приходить. Вночі Казанова перелазить через стіну, що оточує будинок. Після сутички з охоронцями Казанова потрапляє на таємні збори змовників-слов'ян, де його приймають за свого за перснем, що належить Хільді, яка брала участь у змові. Ватажок змовників граф Іпатьєв навіть роздумує доручити Казанові доставку нещасливого листа у власні руки імператриці Катерині II. Іпатьєв розраховує, що імператриця опублікує лист, щоб з насолодою помститися дожу і догарессі, позбавивши їх поваги всієї Європи. Проте, дослухавшись до поради змовника на прізвище Польський, він спохвачується і замикає лист у сейф.

На великому прийомі, влаштованому Іпатьєвим, Казанова галантно доглядає за хазяйкою, графинею Паолою, й упізнає в її супутниці незнайомку, що не прийшла на призначене побачення, — молоду Єлизавету. Та дозволяє йому вночі пробратися у будинок. Казанова запам'ятав комбінацію сейфа — але, на жаль, сейф порожній. Казанову застає Польський, і вони б'ються на дуелі. Убивши Польського, Казанова втікає, прослизнувши через альков Паоли. Пізніше на поштовій станції по дорозі в Санкт-Петербург він знайомиться з графом Леманном (Джанна Марія Канале), який насправді виявляється графинею, до того ж гарненькою. Казанова намагається її спокусити, але його оглушає слуга графині. Графиня виконує свою секретну місію і передає листа Катерині II. На полюванні Казанова приходить на допомогу імператриці, що впала з коня. Він відводить Катерину в покої та встигає підмінити лист. Зібравши у себе всіх іноземних послів, Катерина II вголос зачитує листа. Проте воно виявляється іронічною запискою Казанови, адресований імператриці.

Казанову переслідують козаки. У таверні по дорозі він зустрічає Єлизавету, яку прогнав Іпатьєв, і втрачає дорогоцінні хвилини, намагаючись переконати її, що вона — його єдине справжнє кохання. Єлизавета сідає в його сани і вони устигають вислизнути від козаків, чиї коні тонуть у річці, коли під ними обрушується міст. Але Єлизавета смертельно поранена. Казанова повертає листа догарессі і домагається звільнення брата. Догаресса здивована смутком Казанови і розпитує його про любовні пригоди. «Невже хтось зумів забрати у вас жінку»? — запитує вона. «Так, суперник, з яким неможливо боротися». — «Хто ж»? — «Смерть»[1].

У ролях

Вітторіо ГассманДжакомо Казанова
Марія МеркадерЄлизавета
Івонн СансонКатерина II
Джанна Марія Каналеграфиня Леманн
Еллі Парводогаресса
Сандра Мамісграфиня Ипатьєва
Джованні Гінрічвеликий інквізитор
Данте МаджоДженнаро, слуга Казанова
Вітторіо ДузеАнтоніо Морін, брат Казанови
Антоніо Чентабарон Польський
Альдо Нікодеміграф Орлов, фаворит Катерини II

Знімальна група

Примітки

Джерела

  • Лурселль, Жак. Il cavaliere misterioso / Таинственный всадник // Авторская энциклопедия фильмов. СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 648-650. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.