ГЕС Ловер-Граніт

ГЕС Ловер-Граніт — гідроелектростанція у штаті Вашингтон (Сполучені Штати Америки). Знаходячись між ГЕС Геллз-Каньйон (вище по течії) та ГЕС Літтл-Гус, входить до складу каскаду на річці Снейк, лівій притоці Колумбії (має гирло на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).

ГЕС Ловер-Граніт
46°39′37″ пн. ш. 117°25′41″ зх. д.
Країна	США
Адмінодиниця	Вітмен[1] Ґарфілд
Стан	діюча
Річка	Снейк
Каскад	каскад на Снейк
Початок будівництва	1965
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1975 – 1979
Основні характеристики
Установлена потужність	810  МВт
Середнє річне виробництво	1790  млн кВт·год
Тип ГЕС	пригреблева
Розрахований напір	від 23 до 32  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Каплан
Кількість та марка турбін	3 Baldwin-Lima-Hamilton + 3 Allis Chalmers
Кількість та марка гідрогенераторів	3 Westinghouse + 3 General Electric
Потужність гідроагрегатів	6х135  МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна + земляна
Висота греблі	55  м
Довжина греблі	975  м
Шлюз	205х26
Власник	U.S. Army Corps of Engineers
Оператор	United States Army Corps of Engineersd
ідентифікатори і посилання
GeoNames	5801877
ГЕС Ловер-Граніт
Мапа
ГЕС Ловер-Граніт у Вікісховищі

У межах проекту річку перекрили комбінованою греблею висотою 55 метрів та довжиною 975 метрів. Її лівобережна частина виконана як бетонна споруда та включає судноплавний шлюз із розмірами камери 205х26 метрів, тоді як до правого берегу прилягає земляна секція греблі. Споруда утримує витягнуте по долині Снейк на 63 км водосховище з площею поверхні 36 км² та об’ємом 597 млн м³ (корисний об’єм 54 млн м³), в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 223,4 та 224,9 метра НРМ.

Пригреблевий машинний зал обладнали шістьома турбінами типу Каплан потужністю по 135 МВт. Вони використовують напір від 23 до 32 метрів (номінальний напір 28 метрів) та у 2015 році забезпечили виробництво 1,79 млрд кВт-год електроенергії на рік.[2][3]