ГЕС Gallejaur

ГЕС Gallejaur – гідроелектростанція на півночі Швеції. Знаходячись між малою ГЕС Grytfors (вище по течії) та ГЕС Варгфорс, входить до складу каскаду на річці Шеллефтеельвен, яка впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря приблизно посередині між містами Умео та Лулео.

ГЕС Gallejaur
65°07′35″ пн. ш. 19°28′10″ сх. д.
Країна	Швеція
Стан	діюча
Річка	Шеллефтеельвен
Каскад	каскад на Шеллефтеельвен
Початок будівництва	1960 (перша черга), 1985 (друга черга)
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1964 (перша черга), 1988 (друга черга)
Основні характеристики
Установлена потужність	220  МВт
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	80  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	2 Kvaerner
Витрата через турбіни	305  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2 ABB
Потужність гідроагрегатів	1х118 + 1х103  МВт
Власник	Vattenfall
ідентифікатори і посилання
ГЕС Gallejaur
Мапа

В межах проекту на Шеллефтеельвен створили водосховище, яке утримує гребля Sanfjord. Від неї здійснюється деривація по висотах лівобережжя річки, першою ланкою якої є витягнута більш ніж на 4 км затока сховища. Вона продовжується каналом довжиною 6,5 км, створеним на основі колишньої малої притоки Шеллефтеельвен, напрям течії в якій змінили завдяки забезпеченому греблею підпору. Канал виводить до ще одного водосховища Gallejaur протяжністю 5,7 км, котре нарешті завершується дамбою з облаштованим біля її підніжжя підземним машинним залом.

Основне обладнання станції первісно складала введена в експлуатацію у 1964 році одна турбіна типу Френсіс потужністю 118 МВт, до якої в 1988-му додали другу потужністю 103 МВт. Гідроагрегати використовують створений дериваційною схемою напір у 80 метрів.

Відпрацьована вода відводиться  до Шеллефтеельвен по відвідному тунелю довжиною 1,6 км.[1][2]