Умео

Уме́о (швед. Umeå,  Umeåфайл) місто на півночі Швеції, адміністративний центр лену Вестерботтен і комуни Умео. Розташоване на річці Умеельвен, приблизно за 10 км від її гирла — місця впадіння у Ботнічну затоку Балтійського моря. Населення міста становить 79595 осіб.

Умео
Umeå
Згори зліва: Вигляд на міста зі сторони Умеельвен, Музей малюнків (Умео), "Skin 4" коло Мистецький Кампус в Умео, Міська церква (Умео), Серце-Усмішка, Ратуша (Умео)
Згори зліва: Вигляд на міста зі сторони Умеельвен, Музей малюнків (Умео), "Skin 4" коло Мистецький Кампус в Умео, Міська церква (Умео), Серце-Усмішка, Ратуша (Умео)
Основні дані
63°49′34″ пн. ш. 20°15′20″ сх. д.
Країна  Швеція
Регіон Вестерботтен
Столиця для Вестерботтен і Умео
Засновано 1622
Площа 34,15 км²
Населення 121,032 (2016)[1]
Агломерація 118034 (2013) [2]
Висота НРМ 12 м
Офіційна мова шведська, фінська, саамські мови (Умео)
Телефонний код (+46) 090
Часовий пояс CET, UTC+1 і UTC+2
GeoNames 602150
Поштові індекси 90X XX
Міська влада
Вебсайт umea.se
Мапа


 Умео у Вікісховищі

У місті розвинуті машинобудування та деревообробна промисловість. Через порт Умео здійснюється експорт деревини. Поблизу Умео розташована ГЕС «Стурноррфорс» — одна з найбільших у Швеції. У місті є університет, заснований 1965 року, в якому навчається кілька десятків тисяч студентів.

На 2014 рік Європейський союз надав місту статус Культурної столиці Європи (разом з Ригою, столицею Латвії).

Історія

Перша письмова згадка про сьогоднішнє місто датується 14 століттям. До цього періоду північна частина Швеції, разом з землями Вестерботтен та Норрботтен, була заселена кочовими племенами Саамів і на точному місці сучасного міста Умео не було постійного поселення. Назва міста, як вважається, походить від давньоскандинавського слова Úma, яке означає ревіння. Таким чином назва міста означає Ревуча Річка.[3][4]

Таким чином, вздовж узбережжя, де розташоване сучасне місто Умео, з'явилися постійні поселення Германських народів, котрі просувалися вверх човнами по Ботнічній бухті, одночасно надаючи германські назви містам та селам на західному узбережжі бухти. Деякі Квени мали постійні поселення на західному узбережжі бухти (Пітео та Лулео), але вони поступово були асимільовані Германськими племенами, хоча збереглися деякі фінські назви озер та сіл. Південна частина західного узбережжя Ботнічної бухти (Умео та Шеллефтео) вже була заселена Германськими племенами щонайменше від 14 століття, але також можливо ще з часів Вікінгів або й раніше.

Умео в його першій формі існувало у вигляді парафії з дерев'яною церквою та торговим постом в частині міста, яка сьогодні відома під назвою Бакен. Розташування міста коло річки та близько берега моря ймовірно стало однією з причин, що люди селилися там. Упродовж наступних кількох століть Умео було місцем, яке складалося з розсіяних парафій, де купці торгували з Саамами, а також останнім населеним місцем перед північною пустелею. Тим не менш, реальне місто не було збудоване на місці, попередньо вибране королем і воно втратило статус міста наприкінці XVI століття.[5]

У 1622 році місто було знову засноване Густавом ІІ Адольфом.[6]

Географія

Клімат

Місто Умео розташоване на межі вологого континентального та бореального клімату з коротким та сприятливо теплим літом. Зима тут триває довго та є морозною, але зважаючи на широту є дуже м'якою через вплив Гольфстриму.

Культура

Уродженці

Галерея

Див. також

Джерела

  1. Folkmängd i riket, län och kommuner 30 september 2013 och befolkningsförändringar 1 juli - 30 september 2013 Архівовано 23 грудня 2013 у Wayback Machine. на сайті Statistiska centralbyrån Архівовано 18 лютого 2015 у Wayback Machine. Центрального статистичного бюро Швеції.
  2. Lars-Erik Edlund, «Kåddis, Hjåggböle och Hej» i Svenska Turistföreningens årsbok 2001, s. 31
  3. Mats Wahlberg: Svenskt ortnamnslexikon, Språk- och folkminnesinstitutet, Uppsala 2003, sid. 143
  4. 1300-1652 Umeå kommun — Umeå official website. Retrieved 26 August 2008
  5. living in Umeå - International Office. Umu.se. 9 лютого 2014. Архів оригіналу за 16 вересня 2008. Процитовано 30 квітня 2014.

Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.