Габель Василь Михайлович

Василь Габель народився у 1913 році у селі Васильківка (Чалов) Оратівського району Вінницької області. За національністю українець[1]. Після отримання вищої освіти, працював вчителем української мови у Новомиколаївській школі Нововасилівського району Запорізької області[2].

Був призваний до лав Червоної армії 22 червня 1941 року Нововасилівським РВК. Брав участь у обороні Сталінграду у якості стрільця 3-го мотострілецького батальйону 5-ї гвардійської окремої мотострілецької бригади[3].

Пізніше, вже як наводчик, брав участь в боях в районі хутора Золотовського Мілютінського району. 31 грудня 1942 року точною наводкою міномета вивів з ладу ворожу самохідну артилерійську установку і розсіяв до взводу супротивника. 2 січня 1943 року, у боях поблизу села Скосверська, Скосверського району Ростовської області, прямою наводкою з трьох мінометів вивів з ладу вороже кулеметне гніздо[1].

По закінченню Німецько-радянської війни, брав участь у Радянсько-японській війні. У повоєнні роки працював директором школи у селі Благовіщенка Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області[2].

У 1985 році був нагороджений Орденом Вітчизняної війни 2 ступеня в честь 40-ї річниці Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні[4].

• Медаль «За оборону Сталінграда» (22.12.1942, номер посвідчення 25024)
• Медаль «За відвагу» (30.04.1943)
• Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (09.05.1945)
• Орден Вітчизняної війни II ступеня (1985)