Габріель Борич

Народився 1986 року в Пунта-Аренасі в сім'ї чилійських хорватів родом із хорватського острова Угляна.[9] Попри те, що його предки з прізвищем Борич[10] виїхали з Хорватії в Чилі ще 1897 року, у нього досі є родичі на Угляні.[11] Його батько — інженер-хімік Луїс Борич Скарпа, який понад 40 років пропрацював державним службовцем на підприємстві Empresa Nacional del Petróleo,[12] а мати Марія Соледад Фонт Агілера має каталонське походження.[13][14] У нього також є два брати Симон і Томас.[15]

У рідному місті навчався в Британській школі.[16][17] Потім переїхав у Сантьяго з метою вступити в 2004 році на юридичний факультет Чилійського університету.[18] Закінчивши курс навчання 2009 року, того самого року став головою студентської спілки юридичного факультету. Потім готувався до іспиту на здобуття права на юридичну практику та проходив обов'язкове стажування. Однак у 2011 році провалив іспит, не склавши його і з другої спроби.[19] Він так і не отримав диплом юриста, згадуючи в інтерв'ю, що ніколи і не збирався працювати правником, а, за його словами, волів натомість бути письменником.[20]

2012 року був головою Федерації студентів Чилійського університету.[21][22][23] Як представник студентства став однією з провідних постатей чилійських студентських протестів 2011—2013 років. Двічі був обраний до нижньої палати чилійського парламенту — Палати депутатів, представляючи XII Регіон Магальянес і Чилійська Антарктика, спочатку на виборах 2013 року як незалежний кандидат, а потім на виборах 2017 року як член лівої коаліції Широкий фронт, яку він створив разом із кількома іншими партіями.

Протягом громадянських заворушень у Чилі 2019 року був одним із політиків, які вели переговори про угоду, що торувала шлях до референдуму про зміни в Конституції.[24] 2021 року після перемоги на офіційних праймеріз з 60 % голосів був обраний кандидатом у президенти від коаліції Apruebo Dignidad (до якої входили Широкий фронт, Комуністична партія та інші менші рухи). 19 грудня 2021 року переміг Хосе Антоніо Каста у другому турі президентських виборів, здобувши 55,9 % голосів.

Ставши наймолодшим президентом в історії Чилі, Борич водночас посів друге місце у світі серед наймолодших глав держави,[25] а також став президентом, обраним найбільшою в історії країни кількістю голосів[26][27].