Габіс (цар Тартесса)

Габіс (лат. Habis) — легендарний цар стародавнього міста і держави Тартесс.

За переказами був сином царя Гаргоріса і його власної доньки[1]. Батько нібито намагався знищити свого сина-онука, але марно.

Ставши царем, Габіс запровадив закони, які мали незвичну - віршовану форму. Страбон каже про "шість тисяч віршів"[2], що свідчить про неабіяку деталізацію і певною мірою дисонує з архаїчністю самої форми "віршованого закону". Проте "віршування законів" може пояснюватися і тим, що за тих часів ще не набула великого поширення абеткова писемність - так зване турдетанське письмо - вироблене в Тартессі під впливом фінікійців.

За данимі Юстина Габіс також запровадив територіальний поділ громади ("розподілив громадян між сімома містами") і заборонив обертати тартесійців на рабів (можливо, Юстин мав на увазі заборону боргового рабства)[3]

З добою Габіса пов'язували також початок розведення в Іспанії великої рогатої худоби, запровадження орного землеробства і зміни у щоденному раціоні тертесійців.