Гайдук Сергій Анатолійович

Сергі́й Анато́лійович Гайдук (25 липня 1963, Вільногірськ, Українська РСР, СРСР) — віце-адмірал, командувач ВМС України (7 березня 2014[1] 15 квітня 2016[2]; з 2 по 7 березня 2014 — в. о.[3]).

Сергій Гайдук
Ім'я при народженні Сергій Анатолійович Гайдук
Народження 25 липня 1963(1963-07-25) (58 років)
Вільногірськ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Рід військ ВМС України
Освіта закінчив у 2009 Національну академію оборони України та здобув кваліфікацію професіонала державного військового управління у сфері оборони
Звання  Віцеадмірал
Командування командувач ВМС ЗС України (7 березня 201415 квітня 2016; в.о. з 2 по 7 березня 2014)
Війни / битви анексія Автономної республіки Крим та російське вторгнення в Україну
Нагороди
Медаль «За військову службу Україні»
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
 Гайдук Сергій Анатолійович у Вікісховищі

Життєпис

Обіймав посади начальника служби протичовнової боротьби штабу ВМС України, начальника Центру пошукових і аварійно-рятувальних робіт — начальника пошуково-рятувальної служби ВМС ЗС України, заступник начальника штабу ВМС ЗС України з бойового управління, перший заступник начальника штабу ВМС ЗС України, заступник командувача з логістики — начальник логістики ВМС ЗС України.

Учасник бойових дій з 2003. Керівник операцій з пошуку та знищення вибухонебезпечних предметів часів 1-ї та 2-ї Світових війн в акваторії Чорного та Азовського морів.

У 2004—2006 керував ліквідацією надзвичайних ситуацій по зняттю з мілини танкеру «Южний» (водотоннажність 10 000 тон) та суховантажу «Алушта» (водотоннажність 3 500 тон) з рейду порту Севастополь і відвернення екологічних катастроф.

У січні 2007 керував ліквідацією надзвичайної ситуації з відбуксування російського судна «Одіск» під прапором Сьєрра-Леоне з небезпечним вантажем із порту Ялта і відвернення екологічної катастрофи. Нагороджений почесною грамотою Президії Верхової Ради Автономної Республіки Крим.

2 березня 2014 року після зради командувача ВМС України контр-адмірала Дениса Березовського призначений в.о.командувача ВМС України, а з 7 березня 2014 року командувачем ВМС України.

23 серпня 2014 присвоєно військове звання віце-адмірала.

15 квітня 2016 звільнений з посади командувача ВМС України і зарахований у розпорядження Міністра оборони України (наказ Міністра оборони України від 18.04.2016 № 328).

У вересні 2017 зарахований до аспірантури Національної академії державного управління при Президентові України для підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» (наказ від 28.09.2017 № 700-ос).

У жовтні 2017 звільнено з лав ЗС України у запас у зв'язку з проведенням організаційних заходів (наказ Міністра оборони України від 02.10.2017 № 691).

У грудні 2017 отримав Свідоцтво про визначення рівня володіння англійською мовою відповідно до стандарту НАТО STANAG 6001 рівень — 2222 (Свідоцтво КІМ № 002822 від 28.12.2017).

У лютому 2018 обрано головою Громадської організації «Асоціація ветеранів ВМС України».

Нагороди

  • Державна нагорода медаль «За військову службу Україні» (20 серпня 2003 року) — за значний особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток України, зразкове виконання службового обов'язку, вагомі здобутки у професійній та громадській діяльності.
  • Відзнака Міністра оборони України «Доблесть і честь» (19 серпня 2005 року) — за розмінування авіаційної донної міни часів Другої світової війни на внутрішньому рейді порту Севастополь.
  • Відзнака Міністерства оборони України «Знак пошани» (24 серпня 2007 року) — за значний особистий внесок у справу перебудови, розвитку і забезпечення життєдіяльності ЗС, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та розмінування донної міни часів Другої світової війни на внутрішньому рейді порту Севастополь.
  • Відзнака Міністерства оборони України «Ветеран військової служби» (16 лютого 2007 року).
  • Відзнака Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи «За відвагу у надзвичайній ситуації» ІІ ступеня (07 вересня 2007 року) — за ліквідацією надзвичайної ситуації та відвернення екологічної катастрофи порту Ялта.
  • Медаль «За сприяння в охороні державного кордону України» (15 березня 2007 року) — за підйом затонулого судна на рейді порту Балаклава (пскр «Поділля») та ліквідацію надзвичайної ситуації по відвернення екологічної катастрофи.
  • Почесний нагрудний знак начальника Генерального штабу — Головнокомандувача Збройних Сил України «За досягнення у військовій службі» ІІ ступеня (12 липня 2010 року)
  • Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» — наказ Міністра оборони України від 04.07.2015 року № 480.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.