Гай Клавдій Марцелл (консул 50 року до н. е.)

Гай Клавдій Марцелл (лат. Gaius Claudius Marcellus; 93 40 роки до н. е.) — політичний і державний діяч Римської республіки, консул 50 року до н. е., спочатку помпеянець, згодом замирився з цезаріанцями.

Гай Клавдій Марцелл
лат. C. Claudius C.f.M.n. Marcellus
Народився 1 століття до н. е.
Стародавній Рим
Помер 40 до н. е.[1]
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Посада давньоримський сенатор[2] і консул[2]
Рід Claudii Marcellid
Батько Гай Клавдій Марцелл
Мати Юнія Брута
У шлюбі з Октавія Молодша[1][1]
Діти Марк Клавдій Марцелл[1][1], Клавдія Марцелла Старша[1][1] і Клавдія Марцелла Молодша[1][1]

Життєпис

Походив з плебейської гілки роду Клавдіїв. Син Гая Клавдія Марцелла, претора 80 року до н. е., та Юнії, доньки Децима Юнія Брута Калаїка, консула 138 року до н. е.

У 62 році до н. е. клопотав за Публія Корнелія Суллу, якого звинувачували у змові із Луцієм Сергієм Катіліною. Займав посаду курульного еділа у 56 році до н. е. та претора — у 53 році до н. е. У 50 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Емілієм Лепідом Павлом. Був звинувачений Марком Калідієм у підкупі виборців, але виправданий. На посаді виявив себе запеклим ворогом Гая Юлія Цезаря. Марцелл неодноразово порушував питання про дострокове припинення повноважень Цезаря у Галлії та зажадав оголосити його бунтівником, якщо він не складе зброю. Після того, як сенат підтримав пропозицію Гая Куріона про одночасне дострокове припинення повноважень Гнея Помпея й Гая Цезаря, Гай Марцелл заявив протест і очолив делегацію сенаторів до Помпея. Марцелл своєю владою наказав останньому надати допомогу батьківщині, користуючись наявними легіонами, а також набрати нову армію. Розпорядився залишити в Італії та передати Помпею два легіони Цезаря, призначених для парфянської війни.

Після початку громадянської війни поміж Цезарем та Помпеєм не брав участі у бойових діях, залишаючись в Італії, а незабаром замирився з цезаріанцями. У 47 році до н. е. клопотав за помилування свого родича Марка Клавдія Марцелла. Після вбивства Цезаря намагався долучити Октавіана Августа на бік республіканців, але марно.

Родина

Дружина Октавія Молодша, сестра Октавіана

Діти:

Джерела

  • Plut. Pomp. 58—59; Caes. 29, 3—4; Cic. 44, 1; Ant. 5, 2; 31, 1.
  • App. BC II 25—31; V 64
  • Dio XL 59, 4; 63—66; XLVIII 31, 3
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.