Марк Клавдій Марцелл (консул 51 року до н. е.)

Марк Клавдій Марцелл (лат. Marcus Claudius Marcellus; 94 до н. е.  — 45 до н. е.) — політичний діяч Римської республіки, консул 51 року до н. е., гарний красномовець.

Марк Клавдій Марцелл
лат. M. Claudius M.f.M.n. Marcellus
Народився 95 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 45 до н. е.[1][2]
Piraeusd, Стародавній Рим
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Вчителі Cratippus of Pergamond[3]
Знання мов латина
Суспільний стан шляхтич[1]
Посада едил, давньоримський сенатор[4] і консул[4]
Рід Claudii Marcellid
Батько Марк Клавдій Марцелл[1][1]
Мати невідомо
Брати, сестри Гай Клавдій Марцелл[1][1]

Життєпис

Походив з плебейської гілки роду Клавдієв. Син Марка Клавдія Марцелла, еділа 91 року до н. е.

Замолоду займався мистецтвом красномовства, став другом Марка Порція Катона Молодшого. Разом з останнім у 64 році до н. е. став квестором. На цій посаді Марцелл виявив себе з гарного боку, але занадто м'яким до прохачів. У 63 році до н. е. підтримав Марка Ціцерона проти змови Луція Сергія Катіліни.

Надалі займався захистом багатьох відомих людей у судах, зокрема у 56 році до н. е. — народного трибуна Тита Аннія Мілона, у 54 році до н. е. — Марка Емілія Скавра. Того ж року став претором. У 51 році до н. е. Марцелла обрано консулом разом з Сервієм Сульпіцієм Руфом. На цій посаді виявив себе запеклим ворогом Гая Юлія Цезаря. Так, наказав висікти магістрата м. Новий Ком, щоб продемонструвати невизнання цивільних прав, наданих цьому місту Цезарем. 1 червня, а потім 30 вересня Марцелл намагався поставити у сенаті питання про дострокове призначення наступника Цезарю у Галлії, але зіткнувся з нерішучістю сенату, опором свого колеги Сервія Руфа, народних трибунів—цезаріанцев, а також Гнея Помпея. Після цього залишок своєї каденції провів у бездіяльності.

Марк Марцелл 1 січня 49 року до н. е. пропонував відкласти пред'явлення ультиматуму Гаю Цезарю до тих пір, поки сенат не набере незалежну від Гнея Помпея армію, але під тиском консула Лентула зняв свою пропозицію. З початком громадянської війни Марцелл вирушив слідом за Помпеєм до Греції, але в подальшому не брав участі у військових діях. Після битви при Фарсалі Клавдій вимушений був відправитися у вигнання до м. Мітилени (о. Лесбос), де займався дослідженнями та поліпшував майстерність у красномовстві. Згодом родичі домоглися від Цезаря помилування для Марцелла. Але на шляху до Риму Клавдій затримався в Афінах й у травні 45 року до н. е. через особисту помсту був вбитий власним клієнтом Магієм Хілоном.

Примітки
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Марцелл // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVIIIа. — С. 705.
  3. Dictionnaire des philosophes antiques II // Dictionnaire des philosophes antiques / R. Goulet — Paris: CNRS, 1994. — P. 502.
  4. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3

Джерела
  • Dio XL ind.; 30, 3; 58, 2—3; 59, 1
  • Eutrop. VI 91, 2.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.