Гай Клавдій Нерон

Гай Клавдій Нерон (лат. Gaius Claudius Nero; ? — після 201 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 207 року до н. е., цензор 204 року до н. е., учасник Другої пунічної війни.

Гай Клавдій Нерон
лат. C. Claudius Ti.f.Ti.n. Arn. Nero
Народився невідомо
Стародавній Рим
Помер після 201 до н. е.
невідомо
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний та військовий діяч
Знання мов латина
Учасник Battle of Grumentumd
Суспільний стан патрицій[1]
Посада консул
Термін 207 рік до н. е.
Попередник Марк Клавдій Марцелл
Наступник Луцій Ветурій Філон
Рід Клавдії
Батько Тиберій Клавдій Нерон
Мати невідомо
Діти Gaius Claudius Nerod

Життєпис

Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син сенатора Тиберія Клавдія Нерона. У 215 році до н. е. був начальником кінноти у диктатора Марка Клавдія Марцелла. Спочатку з успіхом воював проти карфагенян під Нолою, згодом на Сицилії.

у 212 році до н. е. став претором. Відіграв важливу роль у захопленні Капуї. Того ж року з військом у 6 тисяч піхоти та 300 кіннотників переправився до Іспанії, де приєднав до своїх сил ще 6 тисяч піхоти та 800 кіннотників. З цим військом рушив до Таррагони. На півдні півострова блокував Гасдрубала Барку. Проте останній під виглядом перемовин щодо відплиття карфагенян до Африки зумів обдурити Нерона й вислизнути з пастки. У 211 році до н. е. повернувся до Італії. Тут допомагав проконсулам Аппію Клавдію Пульхру та Квінту Фульвію Флакку у боротьбі з Ганнібалом.

У 207 році до н. е. його обрано консулом разом з Марком Лівієм Салінатором. Головним завданням консулів було не допустити з'єднання Гасдрубала Барки зі своїм братом Ганнібалом. Клавдій рушив на південь проти останнього. У битвах при Венузії та Грументі римський консул зумів нанести поразки карфагенянам й змусити їх відступити у Брутіум. Тут Клавдій Нерон почув звістку, що Гасдрубал вже перетнув Альпи. Тоді поставивши невеликий заслон проти Ганнібала, таємно рушив через усю Італію до Марка Лівія Салінатора. Тут об'єднані війська у битві при Метаврі розбили армію Гасдрубала Барки. За це Клавдій отримав тріумф.

У 204 році до н. е. його обрано цензором разом з Марком Лівієм Салінатором. Втім вони із самого початку почалися гиркатися, особливо це стосувалося спроби Лівія приховати свої статки й зловживання. Гай Клавдій намагався відняти у свого колеги право на коня, але марно. Вони лише зуміли провести перепис військового населення, яке склало 214 тисяч вояків. У 201 році до н. е. він очолив посольства до Птолемея V Епіфана, царя Єгипту, з приводу укладання союзу проти Македонії. Подальша доля невідома.

Джерела

  • Тит Лівій. Ab urbe condita 27, 43–51. (лат.)
  • Полібій. Історія (Ἰστορίαι), VIII, 3.6, IX, 27.2, XXII, 12.11. (гр.)
  • Fasti Capitolini (лат.)
  • A Dictionary of Greek and Roman biography and mythology. By various writers. Ed. by William Smith. Illustrated by numerous engravings on wood. Author: Smith, William, Sir, ed. 1813-1893. (англ.)
  • Wolfgangus Will, "C. Nero, C. [I 17]" // Der Neue Pauly vol. 3 (Stutgardiae: Metzler, 1997. ISBN 3-476-01473-8) col. 10. (нім.)
  1. Digital Prosopography of the Roman Republic
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.