Гай Клавдій Нерон
Гай Клавдій Нерон (лат. Gaius Claudius Nero; ? — після 201 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 207 року до н. е., цензор 204 року до н. е., учасник Другої пунічної війни.
| Гай Клавдій Нерон | |
|---|---|
| лат. C. Claudius Ti.f.Ti.n. Arn. Nero | |
 | |
| Народився |
невідомо Стародавній Рим |
| Помер |
після 201 до н. е. невідомо |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний та військовий діяч |
| Знання мов | латина |
| Учасник | Battle of Grumentumd |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 207 рік до н. е. |
| Попередник | Марк Клавдій Марцелл |
| Наступник | Луцій Ветурій Філон |
| Рід | Клавдії |
| Батько | Тиберій Клавдій Нерон |
| Мати | невідомо |
| Діти | Gaius Claudius Nerod |
Життєпис
Походив з патриціанського роду Клавдіїв. Син сенатора Тиберія Клавдія Нерона. У 215 році до н. е. був начальником кінноти у диктатора Марка Клавдія Марцелла. Спочатку з успіхом воював проти карфагенян під Нолою, згодом на Сицилії.
у 212 році до н. е. став претором. Відіграв важливу роль у захопленні Капуї. Того ж року з військом у 6 тисяч піхоти та 300 кіннотників переправився до Іспанії, де приєднав до своїх сил ще 6 тисяч піхоти та 800 кіннотників. З цим військом рушив до Таррагони. На півдні півострова блокував Гасдрубала Барку. Проте останній під виглядом перемовин щодо відплиття карфагенян до Африки зумів обдурити Нерона й вислизнути з пастки. У 211 році до н. е. повернувся до Італії. Тут допомагав проконсулам Аппію Клавдію Пульхру та Квінту Фульвію Флакку у боротьбі з Ганнібалом.
У 207 році до н. е. його обрано консулом разом з Марком Лівієм Салінатором. Головним завданням консулів було не допустити з'єднання Гасдрубала Барки зі своїм братом Ганнібалом. Клавдій рушив на південь проти останнього. У битвах при Венузії та Грументі римський консул зумів нанести поразки карфагенянам й змусити їх відступити у Брутіум. Тут Клавдій Нерон почув звістку, що Гасдрубал вже перетнув Альпи. Тоді поставивши невеликий заслон проти Ганнібала, таємно рушив через усю Італію до Марка Лівія Салінатора. Тут об'єднані війська у битві при Метаврі розбили армію Гасдрубала Барки. За це Клавдій отримав тріумф.
У 204 році до н. е. його обрано цензором разом з Марком Лівієм Салінатором. Втім вони із самого початку почалися гиркатися, особливо це стосувалося спроби Лівія приховати свої статки й зловживання. Гай Клавдій намагався відняти у свого колеги право на коня, але марно. Вони лише зуміли провести перепис військового населення, яке склало 214 тисяч вояків. У 201 році до н. е. він очолив посольства до Птолемея V Епіфана, царя Єгипту, з приводу укладання союзу проти Македонії. Подальша доля невідома.
Джерела
- Тит Лівій. Ab urbe condita 27, 43–51. (лат.)
- Полібій. Історія (Ἰστορίαι), VIII, 3.6, IX, 27.2, XXII, 12.11. (гр.)
- Fasti Capitolini (лат.)
- A Dictionary of Greek and Roman biography and mythology. By various writers. Ed. by William Smith. Illustrated by numerous engravings on wood. Author: Smith, William, Sir, ed. 1813-1893. (англ.)
- Wolfgangus Will, "C. Nero, C. [I 17]" // Der Neue Pauly vol. 3 (Stutgardiae: Metzler, 1997. ISBN 3-476-01473-8) col. 10. (нім.)