Гай Папірій Карбон
Гай Папірій Карбон (лат. Gaius Papirius Carbo) — римський державний діяч II ст. до н. е., консул 120 року до н. е.
Гай Папірій Карбон | |
---|---|
Народився |
163 до н. е.[1] Стародавній Рим |
Помер |
119 до н. е.[1] невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel |
Знання мов | латина |
Суспільний стан | шляхтич[1] |
Посада | народний трибун[2], давньоримський сенатор[3] і консул[3][2] |
Рід | Papirii Carbonesd |
Батько | Gaius Papirius Carbod[1][1] |
Мати | невідомо |
Брати, сестри | Гней Папірій Карбон[4][1][1] |
У шлюбі з | невідомо |
Діти | Gaius Papirius Carbod[4] |
Біографічні відомості
Походив з плебейського роду Папіріїв[5]. Здобув популярність як блискучий адвокат — Цицерон називав його найкращим оратором свого часу.
У 131 році до н. е. був обраний народним трибуном. Запропонував проект закону, який надавав народним трибунам право переобиратися на посаду будь-яку кількість разів[6]. Зусиллями Сципіона Еміліана законопроект був провалений. Тож, коли невдовзі Еміліан помер у власному домі, поширювалися чутки, що Карбон доклав руки до його смерті.
У 130 р. до н. е. був призначений членом комісії, що наділяла незаможних громадян земельними ділянками. У 120 до н. е. першим з Карбонів його було обрано консулом. Пізніше був звинувачений Луцієм Ліцинієм Крассом[7] у здирництві й змушений накласти на себе руки.
Примітки
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Любкер Ф. Papirii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 983–984.
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- Н. О. Папирии // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIIа. — С. 720.
- Цицерон. Листи до друзів, IX, 21, 3
- Тит Лівій, LIX
- Цицерон. Брут, XLIII, 159