Гай Папірій Карбон

Гай Папірій Карбон (лат. Gaius Papirius Carbo) римський державний діяч II ст. до н. е., консул 120 року до н. е.

Гай Папірій Карбон
Народився 163 до н. е.[1]
Стародавній Рим
Помер 119 до н. е.[1]
невідомо
Країна Стародавній Рим
Діяльність Ancient Roman politician, Ancient Roman military personnel
Знання мов латина
Суспільний стан шляхтич[1]
Посада народний трибун[2], давньоримський сенатор[3] і консул[3][2]
Рід Papirii Carbonesd
Батько Gaius Papirius Carbod[1][1]
Мати невідомо
Брати, сестри Гней Папірій Карбон[4][1][1]
У шлюбі з невідомо
Діти Gaius Papirius Carbod[4]

Біографічні відомості

Походив з плебейського роду Папіріїв[5]. Здобув популярність як блискучий адвокат Цицерон називав його найкращим оратором свого часу.

У 131 році до н. е. був обраний народним трибуном. Запропонував проект закону, який надавав народним трибунам право переобиратися на посаду будь-яку кількість разів[6]. Зусиллями Сципіона Еміліана законопроект був провалений. Тож, коли невдовзі Еміліан помер у власному домі, поширювалися чутки, що Карбон доклав руки до його смерті.

У 130 р. до н. е. був призначений членом комісії, що наділяла незаможних громадян земельними ділянками. У 120 до н. е. першим з Карбонів його було обрано консулом. Пізніше був звинувачений Луцієм Ліцинієм Крассом[7] у здирництві й змушений накласти на себе руки.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.