Галер

Галер також називають Гелер, Геллер, Галяр[1] — розмінна монета німецьких держав у Середньовіччі і Новому часі; у ХХ столітті — розмінна монета Чехії (чеськ. Haléř) та Словаччини (словац. Halier). Різновид денарія.

Австрійський гелер 1901 року

Спочатку Галер — назва срібного пфеніґа (денарія), вперше випущеного близько 1200 року в швабських місті Швебіш-Галі (нім. Schwäbisch Hall), звідки він і отримав свою назву (лат. denarii Hallenses, лат. halleri). Перші монети важили близько 0,55 г і містили 0,371 г срібла. Пізніше вартість і якість галера постійно змінювалися. У XVI столітті галер був прирівняний до 1/2 пфеніга. Галер вважають однією з найбільш ранніх мідних монет Німеччини (мідні Вестфальські галери були випущені ще у XVI столітті). Мідні галери карбували у Баварії до 1856 року і у Франкфурті-на-Майні до 1866 (вони прирівнювалися до 1/8 крейцара). Останній галер на території Німеччини був випущений в 1866 році для князівства Гессен-Кассель.

У 1892 році в Австро-Угорщині була введена нова грошова одиниця — 1 крона = 100 геллерів (в Угорщині розмінна монета отримала назву «філер», в Західній Україні — «сотик»[1]). Випускали монети 10 і 20 геллерів — з нікелю; 1 і 2 геллери — з бронзи. Новий геллер прирівнювався до 1/2 крейцера.

У 1904–1916 роках у Німецькій Східній Африці (нині Танзанія, Руанда і Бурунді) карбувалися монети номіналом 1/2, 1, 5, 10 і 20 геллерів з бронзи, міді, латуні і мідно-нікелевого сплаву. 100 галерів становили 1 рупію.

Після розпаду Австро-Угорської імперії (1918) грошову одиницю 1 крона = 100 галерів успадкували Австрія (до 1924) і Чехословаччина (у 1921-39 і 1945-92 роках). Після розпаду Чехословаччини галер став розмінною монетою Чехії та Словаччини = 1/100 крони.