Галицьке повстання (1846)
Га́лицьке повста́ння (га́лицька різанина) 1846 ро́ку (пол. rabacja galicyjska, rzeź galicyjska, rzeź tarnowska, rabacja chłopska) — селянське повстання в західних областях Галичини в другій половині лютого та березні 1846 р. Повстання характеризували погроми польської шляхти.
Найвідомішим ватажком селянських загонів був Якуб Шеля.
Причини повстання та перебіг подій
У лютому 1846 року у Кракові, на той час вільному місті, спалахнуло повстання на підтримку відновлення Польської держави (polskie sprzysiężeniе niepodległościowe).
Австрійська влада напередодні Весни народів для придушення спалаху повстання за незалежність Польщі (приєднаної в результаті Першого поділу Польщі) використовувала невдоволення місцевих жителів, а також поширювала чутки про те, що шляхта планує розпочати силові дії проти селянства, метою яких буде їх масове вбивство.
Це дало поштовх для вбивств і грабежів дворянських маєтків.
Практично одночасно з краківським почалося повстання селян у Галичині. Навколишні галицькі селяни піднялися проти поміщиків і фактично виявилися союзниками австрійського уряду.
Галицьке повстання почалося 19 лютого 1846 року. Збройні загони селян пограбували і знищили впродовж декількох днів лютого–березня 1846 понад 500 маєтків (у районі Тарнова знищено більше, ніж 90% садиб). Убито, часто найжорстокішим способом (звідси і назва цих подій «різанина»), від 1200 до 3000 осіб, майже виключно представників шляхти, знаті, державних чиновників, десятки священників[яких?].
Почалася серія взаємних нападів повстанців на менші за кількісним складом повстанських загони, які прямували до Кракова.
Жертви різанини були поховані у братських могилах за межами міста, де пізніше виникло Старе кладовище в Тарнові.
Коли краківське повстання було придушене і селяни були більше не потрібні австрійській владі, армія в короткі терміни відновила спокій. В Галичині настав мир, проте ще довго згадувалися вбивства і грабежі, які охопили, в основному, райони Тарнова, Сянока, Нового Сонча та ін.
Кровопролиття мали місце тільки в тих місцевостях, де за ініціативи католицької церкви розвивався масовий рух тверезості, який протягом кількох років призвів до зниження споживання алкоголю серед місцевого населення, і таким чином, підривав джерела засобів існування багатьох причетних до виробництва і збуту алкоголю[джерело?].
Література
Монографії, дослідження
- Wiśniewski, Wojciech: Jeszcze o Macieju Boguszu Stęczyńskim i rabacji 1846 roku: nieznany poemat o rzezi galicyjskiej, Płaj, T. 32 (2006), s. 27-45
- Stefan Kieniewicz, Ruch chłopski w Galicji w 1846 roku, Wrocław 1951 (монографія про причини і описі Галицької різанини)
- Czesław Wycech, Rok 1846 w Galicji, Warszawa 1958
Хроніки
- Jan Marian Włodek, Goetz-Okocimscy. Kronika rodzinna 1590—2000
- Jan Burlikowski, Kronika Miasta Brzeska
Посилання
- Галицьке повстання 1846 // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Spis osób pochowanych na Starym Cmentarzu w Tarnowie Архівовано 13 березня 2018 у Wayback Machine.