Галофіти

Галофіти (грец. hals — сіль і грец. phyton — рослина) — солестійкі рослини, що належать до різних екоморф за галофільністю[1]. Особливо цікаві галофіти групи галоксерофітів, яким притаманна значна стійкість до високих концентрацій солей і часто бувають сукулентами (напр., Halocnemum strobilaceum — евгалофіт і Rubia cretacea — базифіт), Деякі з них розвивають величезний осмотичний тиск. Так, у Atriplex confertifolia він досягає 153 атм[2]; галомезоксерофіти здатні виділяти надлишок солей спеціальними залозками (напр., Limonium gmelinii — кріногалофіт) або мають можливість регулювати проникність клітинних мембран при карбонатній солоності ґрунтів (кальцієві і натрієві солі вуглекислоти, напр. Artemisia lercheana — глікогалофіт); галоксеромезофіти (напр., Elymus paboanus); галомезофіти (Salicornia europaea) — розвиваючи осмотичний тиск до 100 атм[3]; галогідрофіти (Zostera marina). До галофітів належать і деякі бактерії (виносять присутність у воді NaCl в концентрації до 25 %), а також всі водорості морів і океанів. Концентрація солей в їх організмах дуже близька до їх концентрації в морській воді. Типовими галофітами є мангри.

Солонець трав'янистий (Salicornia europaea) — типовий галофіт
Галофітна рослинність на узбережжі Молочного лиману
Галофітна рослинність. Обитічна коса.
Солончак. Острів Джарилгач.

Див. також

Література
  • Галофітна рослинність. Класи Bolboschoenetea maritimi, Festuco-Puccinellietea, Molinio-Juncetea, Crypsietea aculeatae, Thero-Salicornietea strictae, Salicornietea fruticosae, Juncetea maritimi. / Дубина Д. В., Дзюба Т. П., Нойгойзлова З. Соломаха В. А., Тищенко О. В., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Відп. ред. Ю. Р. Шеляг-Сосонко. Інститут ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, Інститут ботаніки АН Чехії, Київський національний університет ім. Т. Шевченка. — К.: Фітосоціоцентр, 2007. — 315 с. — (Серія «Рослинність України»). — Тираж 300 прим. — ISBN 966-306-129-2.
  • Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с.
  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.
  • Словарь ботанических терминов / под общ. ред. И. А. Дудки. — Киев : Наукова думка, 1984. — 308 с. (рос.)

Посилання
  • Галофіти // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 44-45.

Виноски
  1. Галофільність, солестійкість — адаптованість організмів до існування на ґрунтах, у ґрунтах і водах, більш-менш багатих легкорозчинними солями. Солестійкі організми діляться на галофітів (рослини) і галофіли (тварини).
  2. Horris, 1921
  3. Келлер, 1920
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.