Обитічна коса
Обиті́чна коса́ — коса на північному узбережжі Азовського моря, навпроти гирла річки Обитіної у межах Приморського району Запорозької області.
Обитічна коса | |
---|---|
46°31′56″ пн. ш. 36°12′18″ сх. д. | |
Довколишні води | Азовське море |
Найвища точка | 2,2 м |
Країна | Україна |
Регіон | Запорізька область |
Обитічна коса | |
| |
Обитічна коса у Вікісховищі |
Опис
Вдається у море на 30 км між Обитічною затокою та Бердянською затокою. Західний берег коси дуже розчленований мілкими та вузькими затоками, східний — прямолінійний. Поверхня коси — слабкохвиляста рівнина, що піднімається над рівнем моря на 1,5—2 м. Складається з піску та черепашок. Спостерігається поступове зниження коси із сходу на захід. Характерний дюнний рельєф. У центральній частині Обитічної коси — мілкі невеликі солоні озера. У період осінніх і весняних штормів значна частина прибережних відмілин затоплюється, у вузьких місцях коси (до 8 м) виникають тимчасові протоки. При середній частині коси, з її західного боку, є кілька острівців.
Флора і фауна
Переважає піщано-степова, прибережно-водна та галофітна рослинність, навколо озер — зарості осок, ситника та очерету південного. На площі близько 200 га створені захисні деревно-чагарникові насадження. Місце гніздування та відпочинку численних водоплавних птахів, масового нересту морських риб (вздовж узбережжя).
Частина коси раніше була зайнята під виноградники, сади. На території коси розташований заказник загальнодержавного значення — Обитічна Коса.
Джерела
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.