Галуазитні нанотрубки

Галуазитні (галоізитні) нанотрубки (скорочено — ГНТ) — трубчасті наноутворення галуазиту (галоізиту)[1] — природного силікатного мінералу, що був ідентифікований у 1826 році, як споріднений до каолініту, дикіту і накриту[2][3], елементний склад якого відповідає формулі ${\ce {Al2Si2O5(OH)4}}$ • ${\ce {nH2O}}$ , де ${\ce {n=0-2}}$ .

Мікрофотографія нанотрубок галуазиту

ГНТ відносяться до гідрофільних твердих тіл з кутом змочування близько 10°.[2]

Активно застосовуються у біомедицині[1].

Див. також

Вуглецеві нанотрубки

Примітки

Halloysite nanotubes as a nature's boon for biomedical applications / Swathi Satish, Maithri Tharmavaram, and Deepak Rawtani // Nanobiomedicine (Rij). 2019
Бричка С. Я. Химия галлоизитных и имоголитных нанотрубок. — К.: Видавничий дім «Кий», 2016. — С. 14-103 ISBN 978-617-7177-10-3
Исследование галлуазитных нанотрубок с осажденными наночастицами серебра методами оптической спектроскопии / Гончар, К. А., Кондакова, А. В., Jana, S., Тимошенко, В. Ю., & Васильев, А. Н. // Физика твердого тела. — 2016, № 58(3). — С 585—589.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Swathi_Satish-1] Halloysite nanotubes as a nature's boon for biomedical applications / Swathi Satish, Maithri Tharmavaram, and Deepak Rawtani // Nanobiomedicine (Rij). 2019

[Бричка-2] Бричка С. Я. Химия галлоизитных и имоголитных нанотрубок. — К.: Видавничий дім «Кий», 2016. — С. 14-103 ISBN 978-617-7177-10-3

[3] Исследование галлуазитных нанотрубок с осажденными наночастицами серебра методами оптической спектроскопии / Гончар, К. А., Кондакова, А. В., Jana, S., Тимошенко, В. Ю., & Васильев, А. Н. // Физика твердого тела. — 2016, № 58(3). — С 585—589.