Каолініт

Каоліні́т — мінерал класу силікатів, основний силікат алюмінію шаруватої будови.

Каолініт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[1]
IMA-номер IMA1980 s.p.
Хімічна формула Al4 [Si4O10] (OH)8.
Nickel-Strunz 10 9.ED.05[2]
Ідентифікація
Сингонія переважно триклінна.
Твердість 1
Блиск перламутровий, матовий
Колір риси білий
Густина 2,58-2,61.
 Каолініт у Вікісховищі

Назва перейшла від китайського «кау-лінг» — висока гора (так називалося родовище каолінів).[3]

Загальний опис

Основна складова частина глин, особливо каоліну.

Хімічна формула: Al4 [Si4O10] (OH)8.

Містить (%): Al2О3 — 39,56; SiO2 — 46,5; H2О — 13,94. Ізоморфні домішки Fe3+, Cr, Ti, Fe2+, Mg, Са, Na, К.

Відомі конкреції, ооліти, жовна, борошнисті і землисті пухкі скупчення.

Сингонія переважно триклінна.

Густина — 2,58—2,61 г/см³.

Твердість за шкалою Мооса — 2-3.

Білого з різними відтінками кольору[4], щільний, жирний на дотик. Блиск перламутровий, матовий. У чистому вигляді білий, іноді з голубуватим або бурим відтінком. Механічні домішки забарвлюють каолініт в червоний, чорний, яскраво-зелений колір.

Каолініт легко розмокає у воді, набуває пластичності і диспергується з утворенням суспензій.

Зустрічається у прихованокристалічних скупчених,пухких тонкозернистих агрегатах.

Переважні розміри частинок 1—3 мм (0,001—0,003 м); нездатний приєднувати та утримувати значну кількість води; під час сушіння порівняно легко віддає приєднану воду.

Каолініт — поширений вторинний мінерал. Утворюється в корах вивітрювання за гідролізу алюмосилікатних, головним чином, полевошпатових гірських порід.

Використовують для виробництва паперу (наповнювач і покриття), гуми, порцеляни, фаянсу, вогнетривких матеріалів, також під час виготовлення плівок, лінолеуму, олівців, фарб тощо.

Каолініт — потенційне джерело отримання алюмінію.

Різновиди

Розрізняють:

  • каолініт 1М (моноклінна політипна модифікація каолініту, елементарна комірка якої містить один шар найщільнішої упаковки);
  • каолініт 6М (моноклінна політипна модифікація каолініту, елементарна комірка якої містить шість шарів найщільнішої упаковки);
  • каолініт 6ТК та каолініт 1TR (триклінна політипна модифікація каолініту, яка характеризується наявністю в елементарній комірці одного шару найщільнішої упаковки);
  • каолініт залізний (відміна каолініту, яка містить до 1-2 % Fe3+);
  • каолініт хромистий (відміна каолініту, яка містить від 0,41 до 1,12 % Cr2O3).

Див. також

Примітки
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (September 2015) — 2015.
  2. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  3. Лазаренко Э. А. По вулканическим Карпатам: Путеводитель, — Ужгород: Карпати, 1978. — 96 с., ил., 16 л. ил.
  4. переважно слабо забарвлений гідроокислами заліза в кремові відтінки

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каолініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Каолініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.