Галун (елемент оздоблення)

Галу́н[1], діал. гало́н[2], заст. ґальо́н[3], ґалу́нок[4] (від фр. galon) — тасьма, або стрічка, пов'язка, обшивка, облямівка яка вишита золотими, срібними, канительними (мідними, олов'яними) нитками.

Галун на погоні

Галун використовується в оздобленні військової і поліцейської уніформи, мундирів, церковного одягу, в якісних обробках на текстилю, портьєрах та в інших предметах одягу і в оздобленні меблів.

Оздоблення з галуну поширені і в традиційному святковому одягу. Словом «ґальо́нка» («ґалу́нок») називався дівочий головний убір зі смуги галуну[5][4].

Див. також

Примітки

Галун // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Галон // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Ґальон // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Ґалунок // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Ґальонка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела

Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука, Київ, 1974

Посилання

Галун // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Галун // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Галон // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Ґальон // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[Грінченко-4] Ґалунок // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[5] Ґальонка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.