Гальярда

Галья́рда (італ. gagliarda — весела, бадьора) — старовинний парний, інколи сольний танець, поширений в Європі в XV—XVII ст. Темп — помірно швидкий, розмір — 3/4; відзначається акордовим складом, діатонікою, пунктирним або синкопованим ритмом геміолою. Гальярду виконували після павани, з якою вона утворювала двочастинну танцювальну сюїту. В XVII — XVIII ст. гальярда збереглась лише як частина інструментальної сюїти з повільним темпом та поліфонічною фактурою (В. Берд, О. Гіббонс, М. Франк та ін.).

Деталь панно XV століття