Ганс-Александер фон Фосс
Ганс-Александер фон Фосс (нім. Hans-Alexander von Voss; 13 грудня 1907, Шарлоттенбург — 8 листопада 1944, Штайнгефель) — німецький офіцер, оберст-лейтенант генштабу вермахту.
| Ганс-Александер фон Фосс | |||
|---|---|---|---|
| нім. Hans-Alexander von Voss | |||
| Народився |
13 грудня 1907 Шарлоттенбург, Німецька імперія | ||
| Помер |
8 листопада 1944 (36 років) Штайнгефель, Одер-Шпре, Бранденбург, Німеччина | ||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Німецький рейх | ||
| Діяльність | військовослужбовець | ||
| Учасник | Друга світова війна | ||
| Військове звання | Оберст-лейтенант | ||
| Нагороди |
| ||
_12Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
_4Jahre_BAR.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Виходець із знатного вестфальського роду. Син генерал-лейтенанта Ганса фон Фосса і його дружини Еллен, уродженої Лукас. В 1918 році мати Ганса-Александера померла від іспанського грипу. В 1926 році поступив на службу в рейхсвер. В 1937 році розпочав навчання офіцера генштабу у Військовій академії Берліна-Моабіта. Учасник Польської кампанії, досвід якої разом із побожністю підштовхнули його діяти проти нацистів. Працював у штабі Ервіна фон Віцлебена, завдяки якому зв'язався з учасниками Опору. В 1940 році планував застрелити Гітлера під час параду на Єлисейських полях, проте його призначення було скасоване. З 20 лютого 1943 року — в штабі групи армій «Центр». 13 березня 1943 року разом із своїм начальником Геннінгом фон Тресковим спробував вбити Гітлера, підклавши бомбу в його літак під час відвідування групи армій у Смоленську. Після провалу Липневої змови участь Фосса не була розкрита відразу. В жовтні 1944 року переведений в резерв фюрера. В листопаді мав очолити штаб армійського корпусу на Заході, проте призначення не відбулось. 8 листопада Фосс наклав на себе руки, дізнавшись про загрозу арешту гестапо, оскільки боявся видати своїх друзів.
Сім'я
В серпні 1936 року одружився з Гізелою фон Штюльпнагель, дочкою генерала піхоти Йоахіма фон Штюльпнагеля. В шлюбі народились 3 дітей, серед них — майбутній юрист та історик Рюдігер фон Фосс.
Література
- Gerhard Ringshausen: Hans-Alexander von Voß (1907–1944). Offizier im Widerstand (PDF-Datei; 9,15 MB). In: VfZ, 52. Jahrgang, Heft 3, 2004, S. 361–407.
- Gerhard Ringshausen: Hans-Alexander von Voß. Generalstabsoffizier im Widerstand 1907–1944, Lukas-Verlag, Berlin 2008, ISBN 978-3-86732-031-3
- Ines Reich: Potsdam und der 20. Juli 1944. Auf den Spuren des Widerstandes gegen den Nationalsozialismus. Begleitschrift zur Ausstellung des Militärgeschichtlichen Forschungsamtes und des Potsdam-Museums. Rombach, Freiburg im Breisgau 1994, ISBN 3-7930-0697-2, S. 95 f.
- Günther Saltin: Hans Alexander von Voss: Ein Widerstandskämpfer in der Westeifel In: Der Prümer Landbote, 33. Jahrgang, Heft 3,2014, S. 37–51
- Joachim Fest: Staatsstreich, der lange Weg zum 20. Juli. Siedler Verlag, 1994, S. 147.
- Genealogisches Handbuch des Adels, Adelslexikon Band XV, Band 134 der Gesamtreihe, S. 316–318, C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 2004, S. 319.