Гаральд Ірмшер

Гаральд Ірмшер (нім. Harald Irmscher, нар. 12 лютого 1946, Ельсніц) — східнонімецький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Гаральд Ірмшер
Гаральд Ірмшер
Гаральд Ірмшер у 1974 році
Особисті дані
Народження 12 лютого 1946(1946-02-12) (75 років)
  Ельсніц, Радянська зона окупації Німеччини
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство  Німеччина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1964–1968 «Мотор» (Цвікау) 102 (12)
1968–1976 «Карл Цейс» 202 (36)
1976–1978 «Вісмут» (Гера) 35 (8)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1966–1974 НДР 36 (3)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1979–1983 «Карл Цейс»(мол.)
1983–1988 НДР(помічник)
1989–1990 «Заксенрінг» (Цвікау)
1991 «Вікторія» (Франкфурт)
2002–2003 «Хемніцер»(помічник)
2005–2006 «Аполлон»(помічник)
2007–2011 Білорусь(помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Мотор» (Цвікау) та «Карл Цейс», а також національну збірну НДР.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1964 року виступами за команду «Мотор» (Цвікау), в якій провів чотири сезони, взявши участь у 102 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Мотора», був основним гравцем команди і 1967 року виграв з командою Кубок НДР, здолавши з рахунком 3:0 у фіналі «Ганзу» (Росток).

Ірмшер (ліворуч) у матчі чемпіонату НДР проти Луца Айгендорфа з «Динамо» (Берлін). 1975 рік.

1968 року Ірмшер перейшов до «Карл Цейса» і відіграв за клуб з Єни наступні вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Карла Цейса» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. У 1970 році він привів «Карл Цейс» до чемпіонського титулу, а в 1971 році — до другого місця. У 1973—1975 роках він тричі поспіль ставав віце-чемпіоном НДР, а в 1972 і 1974 роках також виграв Кубок НДР. До кінця сезону 1975/76 років він зіграв у 202 матчах чемпіонату за клуб, в яких забив 36 голів.

Завершив ігрову кар'єру у команді «Вісмут» (Гера), за яку виступав протягом 1976—1978 років. Загалом у Оберлізі НДР Гаральд провів 330 матчів і забив 51 гол[1]

Виступи за збірну

4 вересня 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної НДР в товариському поєдинку проти Єгипту (6:0), в якому відзначився дебютним голом.

Влітку 1972 року Ірмшер у складі олімпійської збірної НДР поїхав у Мюнхен на XX літні Олімпійські ігри, де зіграв у чотирьох матчах своєї команди, яка стала бронзовим призером.

У складі національної збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН, зігравши у чотирьох іграх своєї команди — проти Австралії (2:0), Чилі (1:1), ФРН (1:0) у першому груповому етапі та з Бразилією (0:1) у другому.

Свій останній матч у збірній він провів 30 жовтня 1974 року проти Шотландії (0:3). Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 36 матчів, забивши 3 голи[2].

Кар'єра тренера

Після завершення ігрової кар'єри Ірмшер став тренером, працював з молодіжними командами «Карл Цейса», а з 1983 року він був помічником тренера збірної НДР Бернда Штанге. У 1988 році тренерський штаб був звільнений після поразки 1:3 від Туреччини.

Після цього Ірмшер як головний тренер очолював команди «Заксенрінг» (Цвікау) та «Вікторія» (Франкфурт-на-Одері), а також входив до тренерського штабу клубу «Хемніцер».

З 2005 року знову став працювати разом із Штанге, працюючи у його тренерському штабі спочатку у кіпрському «Аполлоні», а потім і в збірній Білорусі, де Гаральд Ірмшер був одним з тренерів з 2007 по 2011 рік.

Титули і досягнення

Командні
Збірна НДР
  • Бронзовий призер Олімпійських ігор: 1972
«Мотор» (Цвікау)
«Карл Цейс»

Примітки
  1. Matthias Arnhold (21 липня 2011). Harald Irmscher – Matches and Goals in Oberliga. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 12 березня 2012.
  2. Matthias Arnhold (29 листопада 2003). Harald Irmscher – International Appearances. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 12 березня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.