Гаральд Нугісекс
Гаральд Нугісекс (ест. Harald Nugiseks; 22 жовтня 1921 — 2 січня 2014) — естонський офіцер, унтершарфюрер військ СС (1943), капітан естонської армії у відставці (21 лютого 1994). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Гаральд Нугісекс | |
---|---|
ест. Harald Nugiseks | |
Нугісекс в 2009 році. | |
Народився |
22 жовтня 1921 або 1921[1] Сяревере, Тюрі, Ярвамаа, Естонія |
Помер |
2 січня 2014 Таллінн, Естонія[2] |
Країна | Естонія |
Діяльність | солдат, військовослужбовець |
Учасник | Друга світова війна |
Роки активності | з 1943 |
Військове звання | унтершарфюрер |
Нагороди | |
Біографія
На початку Німецько-радянської війни уникнув призову в Червону армію. В серпні 1941 року вступив у вермахт. Учасник звільнення Талліна від радянських військ, після якого місяць служив в Силах самооборони. В травні-вересні 1943 року навчався в унтерофіцерському училищі СС в Лауенбурзі. З 2 жовтня 1941 по грудень 1942 року — солдат 185-ї естонської групи безпеки. В травні 1943 року вступив в Естонський легіон СС. В грудні 1943 року у складі 3-ї естонської добровольчої бригади СС брав участь в боях під Невелем. З 19 лютого 1944 року — командир взводу 1-ї роти 46-го добровольчого гренадерського полку СС (естонського № 2) 20-ї добровольчої гренадерської дивізії СС. Відзначився у боях на Нарві. 13 квітня 1944 року важко захворів і був відправлений на лікування в Південний Тіроль, зміг повернутися в дивізію тільки в жовтні. В січні-березні 1945 року навчався в юнкерському училищі СС.
7 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами в Чехословаччині, в грудні відправлений в Сибір. 10 листопада 1946 року звільнений, проте 13 лютого 1947 року заарештований і засуджений до 10 років ув'язнення. 17 вересня 1953 року амністований, але залишений в Сибірі. В 1958 році повернувся в Естонію.
Нагороди
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Штурмовий піхотний знак в сріблі (21 грудня 1943)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному (21 грудня 1943)
- Залізний хрест
- 2-го класу (27 лютого 1944)
- 1-го класу (7 березня 1944)
- Лицарський хрест Залізного хреста (9 квітня 1944)
- 25 повоєнних нагород, серед яких:
- Білий хрест Союзу оборони 3-го класу (2001)
- Медаль Естонської евангелічно-лютеранської церкви (2008)
- Медаль «Подяка естонського народу» (19 жовтня 2008)
- Почесний член Клубу друзів Естонського легіону (2009)
- Знак міста Пярну (2010)
- Почесний член Союзу оборони (16 квітня 2011)
- Золотий знак Союзу естонських офіцерів запасу
- Золотий знак Ярваського полку молодих орлів
Вшанування пам'яті
- 21 жовтня 2016 року в основній школі міста Лаупа був відкритий бронзовий бюст Нугісекса. 27 жовтня МЗС РФ закликало ряд міжнародних організацій засудити відкриття бюста.
Література
- «Kallis tundmatu Rüütliristikandja…». Meie Maa (Kuressaare: 1919—1944) nr 87, 29. juuli 1944, lk 2; loetav ka digiteeritud ajalehtede aadressil
- Voldemar Pinn «Rüütliristi-kandja Harald Nugiseks: neid oli neli. Jutustus mehest, kes on läbi käinud kolmest põrgust». Haapsalu 1995, 118 lk
- Mari Süda, «Minu vanavanaisa Harald Nugiseks». SE&JS, Tallinn 2011, 160 lk; ISBN 9789949910113
- MOONEY, PETER, Waffen-SS Knights and their Battles, Schiffer Military History, 2016.
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Schneider J.W., Their Honor was Loyalty!, R. James Bender Publishing, 1977
- Ritterkreuz Archiv II/2009, Veit Scherzer, Ranis, Juni 2009, ISSN 1866-4709
- Ritterkreuz Archiv, I/2014, Scherzers Militaer-Verlag, Bayreuth, 2012
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Freebase Data Dumps — Google.