Гаранічев Євген Олександрович

Лижні гонки

У селищі Новоільїнський, де народився та виріс Євген Гаранічев, із спортивних секцій була лише лижна, тому саме туди слідом за своїм старшим сином батьки привели восьмирічного Євгена. Так він почав займатися лижними гонками, причому досить успішно. На першості світу в італійському Мальсі він разом з Андрієм Феллером, Петром Сєдовим і Раулем Шакірзяновим став першим у естафеті 4х5 км[3]. А на чемпіонаті світу серед юніорів і молоді у італійському місті Тарвізіо в естафеті 4х5 км квартет збірної Росії у складі Івана Іванова, Дмитра Васильєва, Євгена Гаранічева і Андрія Парфьонова завоював друге місце. Російські спортсмени поступилися лижникам із Швеції всього 0,3 секунди[4].

Перехід у біатлон

У біатлон Євген Гаранічев перейшов 2008 року.[5]. У Пермській області не було умов для розвитку лиж. Спортсменів навіть не возили на збори, не вистачало спонсорів. Тоді юний лижник звернувся до В. А. Алікіна, який познайомив його з Максимом Володимировичем Кугаєвським, тренером біатлоністів Тюменської команди[6].

Перші успіхи у біатлоні

Перший і досить вагомий успіх прийшов до спортсмена на традиційних змаганнях «Іжевська гвинтівка», де зібралися досить сильні біатлоністи країни. Євгеній зайняв почесне 4 місце у індивідуальній гонці на 20 кілометрів, а в спринті увійшов до десятки сильніших. Завдяки цим результатам Гаранічев заслужив право виступати на Кубку Європи.

На Чемпіонаті Росії 2010 в Уваті в спринті і гонці переслідування був четвертим, а у мас-старті став бронзовим призером. У 2011 році дебютував на етапі Кубка світу в Антерсельві. У першій спринтерській гонці посів 13 місце. Дебют в естафетних гонках у складі збірної Росії для Євгенія випав на 23 січня 2011 року, коли він пішов на 2 етап, прийняв естафету від Антона Шипуліна. У підсумку біатлоніст на 1 вогневому рубежі допустив 2 промаха (використавши 2 додаткові патрони), потім на другій стрільбі використав 1 додатковий патрон, пішовши на передачу естафети з 9,5 секундами відставання від Б'єрндалена. Програвши на завершальному колі іменитому норвежцю ще 0,2 секунди, передав естафету Андрію Маковєєву. У підсумковому протоколі збірна Росії розташувалася на 4 місці, пропустивши вперед німців, італійців і норвежців.

• Дебют в кубку світу — 20 січня 2011 року в спринті в Антерсельві — 13 місце.
• Перше попадання в залікову зону — 20 січня 2011 року в спринті в Антерсельві — 13 місце.
• Перше попадання на подіум — 5 січня 2012 року в естафеті в Обергофі — 2 місце.
• Перша перемога — 2 лютого 2012 року в спринті в Осло — 1 місце.

• 2010–2011 — 72-е місце (45 очок)
• 2011–2012 — 12-е місце (585 очок)
• 2012–2013 — 14-е місце (559 очок)

• Профіль на сайті ФБУ
• Профіль на сайті IBU