Гарт Сноу

Гарт Сноу (англ. Garth Snow, нар. 28 липня 1969, Вренсам, Массачусетс) — американський хокеїст, що грав на позиції воротаря. Грав за збірну команду США. Брав участь у зимових Олімпійських іграх у Ліллегаммері.

Гарт Сноу
Народився 28 липня 1969(1969-07-28) (52 роки)
Вренсам, Массачусетс, США
Зріст 191 см
Вага 91 кг
Кидок лівий
Проф. клуби «Квебек Нордікс»
«Філадельфія Флаєрс»
«Ванкувер Канакс»
«Піттсбург Пінгвінс»
«Нью-Йорк Айлендерс»
СКА (Санкт-Петербург)
Нац. збірна США
Драфт НХЛ 114-й загальний, 1987
"Квебек Нордікс"
Ігрова кар'єра 1994 — 2006

Провів понад триста матчів у Національній хокейній лізі.

Ігрова кар'єра

Хокейну кар'єру розпочав 1988 року.

«Квебек Нордікс» вибрав Гарта Сноу на драфті НХЛ 1987 року в шостому раунді під 114-м загальним номером. Сноу з 1993 по 1995 рік грав в основному в фарм-клубі «Нордікс» в АХЛ «Корнвол Ейсес». На другий рік перебування в «Корнволі» Сноу посів перше місце серед всіх воротарів ліги за кількістю перемог і перше місце по середній кількості пропущених шайб в плей-оф.[1] У тому ж сезоні він зіграв два матчі за «Квебек» в регулярному чемпіонаті і дебютував у плей-оф.[1] 21 червня 1995, через переїзд команди з Квебека в Денвер, Сноу став гравцем «Колорадо Аваланч».[2]

12 липня 1995 року «Колорадо» обміняв Сноу в «Філадельфію Флайєрс» на право вибору в третьому і шостому раундах драфта 1996 року.[2] У «Філадельфії» Сноу став запасним воротарем після Рона Гекстолла, але в плей-оф 1997 року зумів змістити Гекстолла з позиції першого воротаря. «Флайєрс» з Гартом Сноу в воротах дійшли до фіналу Кубка Стенлі, де поступилися «Детройту» в чотирьох матчах.[1]

4 березня 1998 року «Філадельфія» обміняла Сноу в «Ванкувер Канакс» на воротаря Шона Берка.[2]

10 жовтня 2000 року Гарт Сноу як вільний агент перейшов у «Піттсбург Пінгвінс».[2]

1 липня 2001 року Сноу як вільний агент перейшов у «Нью-Йорк Айлендерс».[2] У «Айлендерс» Сноу був другим воротарем спочатку після Кріса Осгуда, а з 2003 року після Ріка ДіП'єтро.[1]

17 серпня 2004 року на час локауту в НХЛ Сноу підписав контракт з клубом російської Суперліги «СКА» [2].

18 липня 2006 року Гарт Сноу завершив кар'єру гравця і був призначений генеральним менеджером «Нью-Йорк Айлендерс».[2]

Протягом професійної клубної ігрової кар'єри, що тривала 13 років, захищав кольори команд «Квебек Нордікс», «Філадельфія Флаєрс», «Ванкувер Канакс», «Піттсбург Пінгвінс», «Нью-Йорк Айлендерс» та СКА (Санкт-Петербург).

Загалом провів 388 матчі в НХЛ, включаючи 20 ігор плей-оф Кубка Стенлі.

Виступав за збірну США, на головних турнірах світового хокею провів 10 ігор у її складі.

Кар'єра менеджера

Гарт Сноу став п'ятим генеральним менеджером «Нью-Йорк Айлендерс».[3] Він змінив на цій посаді призначеного трохи більше місяця тому Ніла Сміта. Власник клубу Чарльз Вонг пояснив настільки швидку перестановку різними поглядами на розвиток команди між Смітом з одного боку і штабом, який керував хокейними операціями, і складався з головного тренера Теда Нолана, Гарта Сноу, Браяна Троттьє і Пета Лафонтена з іншого.[4]

6 червня 2007 року власник «Айлендерс» Чарльз Вонг оголосив про викуп решти чотирьох років контракту капітана клубу Олексія Яшина.[5] Після закінчення сезону 2006/07 Вонгу була подана петиція від уболівальників з вимогою викупити контракт Яшина.[6] Гарт Сноу зазначив, що цей викуп дозволить команді придбати гравців на ринку вільних агентів.[7]

15 листопада 2010 року Сноу звільнив головного тренера Скотта Гордона та призначив замість нього Джека Капуано тимчасовим головним тренером після того, як «Айлендерс» провели досить погано 17 ігор сезону 2010/11. 17 січня 2017 року Снов звільнив Капуано і призначив Дуга Вейта тимчасовим головним тренером.

Статистика

Клубні виступи
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І В П Н/OT Хв ПГ ІБГ ПГГ %ВК І В П Хв ПГ ІБГ ПГA %ВК
1988–89 Університет Мену СХА 5 2 2 0 241 14 1 3.49 — — — — — — — —
1990–91 Університет Мену СХА 25 18 4 0 1290 64 2 2.98 — — — — — — — —
1991–92 Університет Мену СХА 31 25 4 0 1792 73 2 2.44 — — — — — — — —
1992–93 Університет Мену СХА 23 21 0 1 1210 42 1 2.08 — — — — — — — —
1993–94 США Intl 23 13 5 3 1324 71 1 3.22 — — — — — — — —
1993–94 «Корнвол Ейсес» АХЛ 16 6 5 3 927 51 0 3.30 .891 13 8 5 790 42 0 3.19
1993–94 «Квебек Нордікс» НХЛ 5 3 2 0 279 16 0 3.44 .874 — — — — — — — —
1994–95 «Корнвол Ейсес» АХЛ 62 32 20 7 3558 162 3 2.73 .900 8 4 3 402 14 2 2.09
1994–95 «Квебек Нордікс» НХЛ 2 1 1 0 119 11 0 5.55 .825 1 0 0 9 1 0 6.78 .667
1995–96 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 26 12 8 4 1437 69 0 2.88 .894 1 0 0 1 0 0 0.00 .000
1996–97 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 35 14 8 8 1884 79 2 2.52 .903 12 8 4 699 33 0 2.83 .892
1997–98 «Філадельфія Флаєрс» НХЛ 29 14 9 4 1651 67 1 2.43 .902 — — — — — — — —
1997–98 «Ванкувер Канакс» НХЛ 12 3 6 0 504 26 0 3.10 .901 — — — — — — — —
1998–99 «Ванкувер Канакс» НХЛ 65 20 31 8 3501 171 6 2.93 .900 — — — — — — — —
1999–00 «Ванкувер Канакс» НХЛ 32 10 15 3 1712 76 0 2.66 .902 — — — — — — — —
2000–01 «Піттсбург Пінгвінс» НХЛ 35 14 15 4 2032 101 3 2.98 .900 — — — — — — — —
2000–01 «Вілкс-Барре/Скрентон Пінгвінс» АХЛ 3 2 1 0 178 7 0 2.36 .920 — — — — — — — —
2001–02 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 25 10 7 2 1217 55 2 2.71 .900 1 0 0 26 2 0 4.71 .895
2002–03 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 43 16 17 5 2390 92 1 2.31 .918 — — — — — — — —
2003–04 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 39 14 15 5 2015 94 1 2.80 .899 — — — — — — — —
2004–05 СКА (Санкт-Петербург) Росія 16 — — — — — 1 2.75 — — — — — — — — —
2005–06 «Нью-Йорк Айлендерс» НХЛ 20 4 13 1 1096 68 0 3.72 .886 — — — — — — — —
2005–06 «Бріджпорт Саунд Тайгерс» АХЛ 1 1 0 0 60 1 0 1.00 .967 — — — — — — — —
Усього в НХЛ 368 135 147 44 19,837 925 16 2.80 .900 20 9 8 1039 48 1 2.77 .896

Збірна
Рік Команда Турнір І В П Н Хв ПГ ІБГ ПГГ
1994 США ОІ 5 1 3 1 299 17 0 3.41
1998 США ЧС 5 1 2 1 260 12 0 2.77
Національна збірна 10 2 5 2 559 29 0 2.90

Примітки
  1. Legends of Hockey -- NHL Player Search -- Player -- Garth Snow. www.legendsofhockey.net. Процитовано 4 березня 2018.
  2. Garth Snow Stats and News. NHL.com (амер.). Процитовано 4 березня 2018.
  3. Garth Snow, General Manager. Процитовано 4 березня 2018.
  4. GARTH SNOW NAMED GM. NHL.com (амер.). Процитовано 4 березня 2018.
  5. ISLANDERS TO BUYOUT ALEXEI YASHIN. NHL.com (амер.). Процитовано 4 березня 2018.
  6. Яшина выгнал "Капитан Канада". Процитовано 4 березня 2018.
  7. A NEW BEGINNING. NHL.com (амер.). Процитовано 4 березня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.