Гару

П'єр Ґаран народився 26 червня 1972 року в канадському місті Шербрук, неподалік Квебека і Монреаля. Сценічне ім'я співак отримав від своїх друзів, які, помітивши його пристрасть до нічного життя, прозвали хлопця «Garou» (французьке слово «loup-garou» означає «перевертень»).

Коли П'єру було всього три роки, батьки подарували йому гітару. Через два роки він почав освоювати фортепіано, а потім орган. Спочатку П'єр був зразковим учнем Семінарії Шербрук, проте у 14 років щось у ньому змінилось.В 1987 Ґару став гітаристом у групі однокласників, яка носила назву «The Windows and Doors» («Вікна і двері»), його перший виступ на сцені відбувся в шкільному залі.

Після закінчення навчання хлопець йде в канадську армію. У 1992 році, коли йому виповнилося 20 років, П'єр залишив армію і повернувся у Шербрук, де співав і грав на гітарі у барах. У 1993 році, щоб заробити хоч трохи грошей, П'єр береться за будь-яку роботу. В березні того ж року його подруга Ізабель Больдюк запросила Ґару на концерт шансоньє Луїса Аларі. Під час перерви вона попрохала месьє Аларі дати мікрофон Ґару і дозволити йому заспівати хоча б одну пісню. Господар бару був настільки вражений виступом Ґару, що запропонував йому працювати у себе. До 1997 року Ґару грає в модному закладі того часу під назвою «Liquor's Store de Sherbrooke». Його господар, Франсіс Делажу, запропонував влаштовувати так звані «неділі Ґару», коли запрошені музиканти виступали на сцені разом з новоявленим артистом.

Влітку 1995 року, Ґару створює R & B групу під назвою The Untouchables. Група мала успіх при кожному своєму виступі.

У 1997 році Люк Пламондон, творець лібрето оригінальної французької версії мюзиклу Нотр-Дам де Парі («Notre-Dame de Paris»), зауважив артиста і зрозумів, що знайшов свого Квазімодо. Під час прослуховування Люк Пламондон і композитор Ріккардо Коччанте, пропонують йому виконати деякі арії з мюзиклу - знамениту «Belle» і «Dieu que le monde est injuste», наступного дня вони повідомили Ґару, що він буде Квазімодо.

Протягом двох років Ґару блискуче грає Квазімодо в «Notre-Dame de Paris», переїжджаючи з Монреаля в Париж, з Лондона до Брюсселя ... У 1999 році він отримує кілька престижних премій, в тому числі і «World Music Award» за пісню «Belle», яка протрималася на першому місці французьких чартів протягом 33 тижнів і була визнана найкращою піснею п'ятдесятиріччя. Після великого успіху «Notre-Dame de Paris» вже відомий широкій публіці артист Ґару отримує величезну кількість різних пропозицій і стає по-справжньому відомим.

У 1998 році він бере участь у записі альбому «Ensemble contre le sida» («Разом проти СНІДу»), а також співає пісню «L'amour existe encore» («Любов ще існує»), написану Пламондон і Коччанте для Селін Діон, в дуеті з виконавицею ролі Есмеральди Елен Сеґара.

У грудні, 1999 Селін Діон запрошує Ґару, Браян Адамса, артистів, які брали участь у постановці «Notre-Dame-De-Paris», попрацювати на її Новорічному мегаконцерті, щоб зустріти нове тисячоліття. Концерт був останнім перед оголошеної Селін дворічної паузи. Після репетиції, Селін і її чоловік Рене запросили Ґару на обід і запропонували йому працювати з командою Селін.

Сольна кар'єра Ґару стала розвиватися досить непогано. Його перший альбом «Seul» розійшовся тиражем більше 2 мільйонів екземплярів. У 2001 році він дав більше вісімдесяти концертів, а його альбом «Seul ... avec vous» став платиновим у Франції та золотим у Квебеку.

У березні 2002 року Ґару дав концерт на паризькому стадіоні «Берсі».

Творча і концертна діяльність Ґару стали стрімко розвиватися. З перервами в три роки він випускає ще два франкомовних альбоми. У 2003 році це "Reviens", а в 2006 - альбом "Garou".

У травні 2008 року Ґару представляє публіці свій новий, але вже англомовний альбом "Piece of my soul". Гастрольна діяльність в підтримку цього альбому продовжиться і в 2009 році. Так само 2008 рік для Ґару ознаменувався зйомками в художньому фільмі L'amour aller retour, де він дебютував як актор, якщо не вважати його досвід участі у різних серіалах ("Phénomania", "Annie et ses hommes").

У 2009 Ґару випускає альбом каверів "Gentleman cambrioleur"; в 2010 - "Version Intégrale"; 12 лютого 2010 Ґару виступив на відкритті зимових Олімпійських ігор 2010 року у Ванкувері з піснею «Un peu plus haut, un peu plus loin».

У 2011 виступає в ролі чарівника Зарка у цирковому шоу "Zarkana" Cirque du Soleil в Radio City Music Hall у Нью-Йорк.

У 2012 році він був тренером на шоу The Voice:la plus belle voix. Також 24 вересня 2012 Ґару випустив новий альбом Rhythm and blues.

• Seul (2000)
• Reviens (2003)
• Garou (2006)
• Piece of My Soul (2008)
• Gentleman cambrioleur (2009)
• Version intégrale (2010)
• Rhythm and Blues (2012)
• Au milieu de ma vie (2013)
• It's Magic (2014)

• 2000 : Notre-Dame de Paris
• 2002 : Live à Bercy
• 2005 : Routes