Гасан-шах
Гасан-шах (д/н — 19 квітня 1484) — 10-й султан Кашміру в 1472—1484 роках.
Гасан-шах | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер |
19 квітня 1484 Срінагар |
Титул | султан |
Термін | 1472—1484 роки |
Попередник | Гайдар-шах |
Наступник | Мухаммед-шах |
Конфесія | іслам |
Рід | Сваті |
Батько | Гайдар-шах |
Мати | Гул-хатун |
Життєпис
Походив з династії Сваті (Шах-Міри). Син Хаджі Хана, спадкомєця трону, і Гул-хатун. Перша згадка відноситься до 1461 року, коли спробував протидіяти стрийкові Адам Хану, що вдерся до Кашміру, втім зазнав поразки.
1470 року після сходження батька на трон отримав джаґір Камрадж і титул спадкоємця трону. В наступні піврокуприборкаввасальнихкнязів, щоперед тим стали напівнезалежними. В цей час оженився на доньці Джай Сінгха, раджи Раджаурі.
1472 року після смерті батька права на трон висунув стрийком Бахрам Хан, але Гасана підтримав візир Ахмад Айту. В Сікандарпурі Гасана було оголошено новим султаном. Бахрам втік до Делійського султанату. Втім невдовзі повернувся до Кашміру, де захопив Камрадж. Після деяких сумнів під впливом візиря Ахмада Айту султан відправив проти претендента своє військо на чолі із Тазібатом. У битві біля Дуліпура Бахрам зазнав поразки, втік до Зайнагіра, де потрапив у полон. За наказом Гасан-шаха того було осліплено, а через 3 роки Бахрам Хан помер.
Поступово серед його сановників почалися інтриги через посилення впливу Абхіман'ю і МалікЗади, яким протистояв візир Ахмад Айту з сином амір-і-даром (на кшталт канцлера) Наврузом Багадур-Мульком. В цій боротьбі переміг візир, а його суперників було осліплено та запроторено за грати. Невдовзі Ахмад Айтуна набув ще більшої політичної ваги, чим викликав невдаволення військовика Тазібата. Візир запропонував султанові підкорити «автономні» князівства Джамму, Раджаурі та їх сусідів, відправивши Тазібата. Той впоравсяз завданням, а потім в Сіялкоті почав таємні перемовини з делійським султаном Бахлул Ханом. Той відправив Татар Хана, свого намінсика в Пенджабі, проти кашмірського султана. Втім Гасан-шах відбив напад, а потім покарав Тазібата. Фактичну владу в державі перебрав Ахмад Айту.
1482 року внаслідок заколоту Джахангіра Магре, командувача військами, візиря Ахмада було схоплено. Приводом цьому стала інтрига останнього накористь шахзаде Юсуфа. Колишнього візиря та його синів було загратовано, а їх майно конфісковано.
1483 року, коли Лхачен Бгаґвн, г'ялпо Ладакху, скинув владу Кашміру, проти нього султан відправив військо на чолі із Джахангіром Магре. Проте той зазнав невдачі. Втім того ж року вдалося приборкати бунтівний Балтистан.
Незадовго до смерті планував передати владу небожеві Фатіху, але під впливом дружини залишив трон синові Мухаммаду. Помер 1484 року від алкоголізму та ослаблення організму постійними нападами діареї.
Культурна діяльність
Був доволі освіченим, активно підтримував медресе. Відомий шанувальних музики, яку сам складав, мав гарний голос, в тісному колі друзів та родичів часто виконував пісні мовами фарсі, кашмірі й санскритом. При його дворі мешкало 1200 музик. Сприяв перекладам перських творів мовою санскрит.
За його панування посилилася будівельна активність. Зведено палаци в Дідамарі і Сопурі, ханака на честь батька султана в Срінагарі, мост на честь матері в Шахабаддінпурі. Післявеликої пожежі 1479 року у Срінагарі відновив мечеті Ханда-і-Муалла й Джамі Масджид. Його дружини і сановники слідуючи за султаном також активно надавали кошти на зведення мечетей, медресе і ханак. Разом з тим незабороняв зведення індуїстських і буддійських храмів.
Джерела
- Wink, André (2004), Indo-Islamic society: 14th — 15th centuries, BRILL, ISBN 90-04-13561-8
- Hasan, Mohibbul (2005). Kashmir Under the Sultans (Reprinted ed.). Delhi: Aakar Books. p. 325. ISBN 978-81-87879-49-7.