Гастероміцети

Гастероміцети (з грец. gaster – шлунок, живіт, лат. gastrum – опукла посудина, mykes – гриб) – базидієві гриби (Basidiomycota), плодові тіла яких залишаються закритими до повного дозрівання усіх базидіоспор; розповсюдження базидіоспор пасивне (статісмоспори). Виділяють дві екологічні групи гастероміцетів: сухоспорові (напр., дощовик, або лікопердон – Lycoperdon Pers., порхавка, або бовіста – Bovista Pers.) та слизистоспорові (напр., гриб-веселка – Phallus Junius L.). Перші виникли як адаптація до посушливих (ксерофітних) умов середовища, вони випаровують менше води й кількісно домінують у степах, напівпустелях, пустелях. Розповсюдження спор здійснюється вітром або краплями дощу. Другі домінують у теплих, але вологих умовах (вологі тропіки та субтропіки). Розповсюдження спор здійснюється комахами (Phallus, клатрус – Clathrus P. Micheli ex L.) або відстрілом ґлєби (сфероболус – Sphaerobolus Tode).[1]

Калинець-Мамчур, Звенислава (2011). Словник-довідник з альґології та мікології (українською). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. с. 227–228. ISBN ISBN 978-966-613-821-0.

Примітки
  1. Калинець-Мамчур, Звенислава (2011). Словник-довідник з альґології та мікології (українською). Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. с. 399. ISBN ISBN ISBN 978-966-613-821-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.