Гастоне Москін
Гасто́не Москі́н (італ. Gastone Moschin; 8 червня 1929, Сан-Джованні-Лупатото, Верона, Італія — 4 вересня 2017, Терні, Італія) — італійський актор театру кіно та телебачення.
| Гастоне Москін | |
|---|---|
| італ. Gastone Moschin | |
 Гастоне Москін, 1967 | |
| Дата народження | 8 червня 1929[1][2][…] |
| Місце народження | Сан-Джованні-Лупатото, Верона, Італія |
| Дата смерті | 4 вересня 2017[3][4][…] (88 років) |
| Місце смерті | |
| Громадянство |
 Італія |
| Професія | актор |
| Alma mater | Національна академія драматичних мистецтв ім. Сільвіо Д'Амікоd |
| Роки активності | 1956 — 1956 |
| IMDb | ID 0608311 |
| Срібна стрічка (1967, 1986) | |
 Гастоне Москін у Вікісховищі | |
Життєпис
Після закінчення Академії драматичного мистецтва в Римі (нині — Національна академія драматичного мистецтва Сільвіо Д'Аміко, італ. Accademia Nazionale d'Arte Drammatica Silvio D'Amico), в 1955 році Гастоне Москін дебютував на театральній сцені як актор в чеховському «Іванові» режисера М. Ферреро в Сталому театрі (італ. Сталий театр) в Генуї, де до 1958 року він грав різнопланові ролі, часто під керівництвом Луїджі Скварцина. Згодом він почав співпрацювати з Театром Пікколо (італ. Piccolo Teatro) в Мілані, де грав, зокрема, ролі в постановках Джорджо Стрелера.
У другій половині 1950-х років Гастоне Москін почав з'являтися в художніх фільмах і на телебаченні. Велику популярність у глядачів здобув після зіграної ним ролі Рамбальдо Меландрі, одного з героїв культового фільму Маріо Монічеллі «Мої друзі» (1975). У 1986 році за цю роль у третій частині трилогії здобув другу «Срібну стрічку» від Італійського національного синдикату кіножурналістів як найкращий актор другого плану. Вперше актор отримав цю нагороду у 1967 році за роль Освальдо Бізігато у фільму П'єтро Джермі «Пані та панове» (1966).
Гастоне Москін за час своєї кінокар'єри знявся у понад 100 кіно- та телефільмах і співпрацював з такими відомими італійськими режисерами, як Джуліано Монтальдо, Даміано Даміані, Дучо Тессарі, Флорестано Ванчіні, Мауро Болоньїні, Серджо Корбуччі, Маріо Камеріні, Альберто Латтуада, Ліна Вертмюллер та ін. У 1974 році він знявся у фільмі Френсіса Форда Копполи «Хрещений батько 2», де зіграв роль Дона Фануцці. Останні акторські роботи Москіна датуються 2000 та 2001 роками, коли він взяв участь у перших двох сезонах телесеріалу «Дон Маттео» та в серіалі «Ви сильний, Маестро». Після цього він остаточно завершив акторську кар'єру.
Гастоне Москін помер у віці 88 років 4 вересня 2017 року в лікарні Санта-Марія вТерні, куди він був госпіталізований за кілька днів до того. Про смерть Москіна повідомила у Facebook його донька Еммануела Москін, написавши: «Прощай тату, для мене ти був усім» (італ. Addio papà, per me eri tutto)[5].
Фільмографія (вибіркова)
.PNG.webp)
- Ролі в кіно
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1959 | ф | Зухвалий наскок невідомих зловмисників | Audace colpo dei soliti ignoti | Альфредо, продавець книг |
| 1961 | ф | Як добре жити | Che gioia vivere | священик |
| 1961 | ф | Стрільба по блюдечках | Tiro al piccione | Паскуіні |
| 1962 | ф | Буремні роки | Gli anni ruggenti | Карміне Пассанте |
| 1962 | ф | Важка любов | L'amore difficile | Марешалло(епізод «Змія») |
| 1963 | ф | Венеційський пекар | Il fornaretto di Venezia | радник Гарцоні |
| 1963 | ф | Возз'єднання | La rimpatriata | Торо |
| 1963 | ф | Успіх | Il successo | брат Джуліо |
| 1964 | ф | Відвідувач | La visita | Ренато Джуссо |
| 1964 | ф | Кохання на чотири сезони | Amore in 4 dimensioni | чоловік (епізод «Любов і життя») |
| 1964 | ф | Позашлюбний | Extraconiugale | Луїджі (епізод «Душ») |
| 1964 | ф | Сто вершників | I cento cavalieri | брат Кармело |
| 1964 | ф | Ряджений месник | Il vendicatore mascherato | |
| 1965 | ф | Берлін, місце зустрічі шпигунів | Berlino - Appuntamento per le spie | Борис |
| 1965 | ф | Семеро золотих чоловіків | 7 uomini d'oro | Адольф |
| 1965 | ф | Пані та панове | Signore & signori | Освальдо Бізігато |
| 1966 | ф | Сезони нашого кохання | Le stagioni del nostro amore | CКарло Ді Джусті, «Танкреді» |
| 1966 | ф | Сім золотих чоловіків завдають удару у відповідь | Il grande colpo dei 7 uomini d'oro | Адольф |
| 1966 | ф | Феї | Le Fate | доктор Альдіні (епізод «Відьма Арменія)» |
| 1967 | ф | Прадавня професія у світі | Le plus vieux métier du monde | Флавій (епізод «Римські вечори») |
| 1967 | ф | Легкий курок | Du mou dans la gâchette | Джо Лагерр |
| 1967 | ф | Гарем | L'harem | Джанні |
| 1968 | ф | Таємна поліція Італії | Italian Secret Service | адвокат Рамірес |
| 1968 | ф | Вночі вона вимушена... красти | La notte è fatta per... rubare | |
| 1968 | ф | Так, синьйор | Sissignore | адвокат |
| 1968 | ф | Сім на сім | Sette volte sette | бенджамін Бартон |
| 1968 | ф | Японська дружина | La moglie giapponese | |
| 1969 | ф | Куди ти йдеш голий? | Dove vai tutta nuda? | Президент |
| 1969 | ф | Фахівець | Gli specialisti | шериф |
| 1970 | ф | Конформіст | Il conformista | Манганелло |
| 1970 | ф | Концерт для одного пістолета | Concerto per pistola solista | сержант Алоїз Торп |
| 1970 | ф | Ніні Тірабушо: жінка, яка вигадала рух | Ninì Tirabusciò, la donna che inventò la mossa | Маріотті, представник поліції |
| 1971 | ф | Мій батько — синьйор | Mio padre Monsignore | Дон Альваро |
| 1971 | ф | Хороший Рим | Roma bene | монсеньйор |
| 1971 | ф | Я не бачу, ви не розмовляєте, він не відчуває | Io non vedo, tu non parli, lui non sente | Метелло Боттацці |
| 1971 | ф | Кімната 17-17, фінансова установа, податковий відділ | Stanza 17-17 palazzo delle tasse, ufficio imposte | Джамбаттіста Рантегін |
| 1972 | ф | Насильство: П'ята влада | La violenza: Quinto potere | Колоннезі, захисник |
| 1972 | ф | Міланський калібр 9 | Milano calibro 9 | Уго П'яцца |
| 1972 | ф | Розлучення | Causa di divorzio | адвокат |
| 1972 | ф | Дон Камілло VI | Don Camillo e i giovani d'oggi | Дон Камілло |
| 1972 | ф | Фіоріна | Fiorina la vacca | Руцанте |
| 1973 | ф | Убивство Маттеотті | Il delitto Matteotti | Філіппо Тураті |
| 1973 | ф | Паоло гарячий | Paolo il caldo | дядько Едмондо |
| 1974 | ф | Льотна команда | Squadra volante | Марсельєза |
| 1974 | ф | Нічний комісаріат | Commissariato di notturna | комісар Еміліано Борджіні |
| 1974 | ф | Хрещений батько 2 | The Godfather: Part II | Дон Фануцці |
| 1974 | ф | І починається запаморочлива подорож | E cominciò il viaggio nella vertigine | Бейлін |
| 1974 | ф | Еротоман | L'erotomane | Родольфо Персікетті |
| 1975 | ф | Мої друзі | Amici miei | Рамбальдо Меландрі |
| 1975 | ф | Жінка у вікні | Une femme à sa fenêtre | Прімукіс |
| 1977 | ф | Дружина-коханка | Mogliamante | Вінченцо |
| 1978 | ф | Поліцейський без страху | Poliziotto senza paura | Карл Копер |
| 1980 | ф | Лев пустелі | Lion of the Desert | майор Томеллі |
| 1980 | ф | Попутники | La compagna di viaggio | барон |
| 1980 | ф | Врятуй себе, якщо хочеш | Si salvi chi vuole | |
| 1981 | ф | Карлота: Кохання… отрута | Carlota: Amor es... veneno | Чарлі |
| 1982 | ф | Мої друзі, частина 2 | Amici miei - Atto II° | Рамбальдо Меландрі |
| 1983 | ф | Міські птахи | Pájaros de ciudad | |
| 1983 | ф | Жарт долі, що підстерігає в засідці, немов бандит з великої дороги | Scherzo del destino in agguato dietro l'angolo come un brigante da | міністр внутрішніх справ |
| 1985 | ф | Мої друзі, частина 3 | Amici miei - Atto III° | Рамбальдо Меландрі |
| 1985 | ф | Голка в серці | Una spina nel cuore | доктор Трігона |
| 1987 | ф | Підкаблучник в океані | Com'è dura l'avventura | Орест Ракка |
| 1988 | ф | Ріміні, Ріміні — рік потому | Rimini Rimini — Un anno dopo | Формігоні («Купіть його») |
| 1991 | ф | Жінки в спідницях | Donne con le gonne | |
| 1992 | ф | Не називайте мене Омар | Non chiamarmi Omar | Омар Тавоні, хірург |
| 1996 | ф | Безбожні чарівники | I magi randagi | Дон Грегоріо |
| 1997 | ф | Порзус | Porzûs | Старий Ґеко |
| 1997 | ф | Великий дуб | La grande quercia |
- Ролі на телебаченні
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1963 | с | Млин По | Il mulino del Po | Фратоньйоне |
| 1963 | тф | Мертві душі | Le anime morte | |
| 1963 | с | Знедолені | I miserabili | Жан Вальжан |
| 1977 | тф | Рокові яйця | Uova fatali | професор Персиков |
| 1977 | с | Хрещений батько: Новела для телебачення | The Godfather: A Novel for Television | Дон Фануччі |
| 1984 | тф | Мелодрама Melodramma | Альдо Скотті | |
| 1991 | тф | Різниця | Les ritals | Люві |
| 2000 | с | Дон Маттео | Don Matteo | єпископ |
Визнання
| Нагороди та номінації Гастоне Москіна[6] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Італійський національний синдикат кіножурналістів | |||
| 1967 | «Срібна стрічка» за найкращу роль другого плану | Пані та панове | Нагорода |
| 1986 | Мої друзі, частина 3 | Нагорода | |
| 1998 | Порзус | Номінація | |
| Італійська онлайн кінопремія | |||
| 2007 | Премія за кар'єру | Нагорода | |
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1061814866 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Find a Grave — 1995.
- E' morto Gastone Moschin, l'ultimo degli 'Amici miei'
- https://web.archive.org/web/20170905092739/http://www.umbria24.it/attualita/addio-gastone-moschin-muore-terni-uno-degli-amici-miei
- Alessandra Vitali. E' morto Gastone Moschin, l'ultimo degli 'Amici miei'. repubblica.it (італ). 4.09.2017. Процитовано 6.09.2017.
- Нагороди та номінації Гастоне Москіна на сайті IMDb (англ.)
Посилання
- Гастоне Москін на сайті IMDb (англ.)
- Гастоне Москін на сайті MYmovies.it (італ.)
- Гастоне Москін на сайті Enciclopedia Treccani