Ліна Вертмюллер

Лі́на Вертмю́ллер (італійською: [ˈliːna vertˈmuller] Lina Wertmüller. Справжнє ім'я Арканджела Феліче Ассунта Вертмюллер фон Ельґґ Еспаньйол фон Браухіч (Arcangela Felice Assunta Wertmüller von Elgg Espanol von Brauchich); 14 серпня 1928, Рим9 грудня 2021, там само) італійська кінорежисерка та сценаристка.

Ліна Вертмюллер
італ. Lina Wertmüller
Ліна Вертмюллер, 2011
Дата народження 14 серпня 1928(1928-08-14)
Місце народження Рим, Італія
Дата смерті 9 грудня 2021(2021-12-09) (93 роки)
Місце смерті Рим, Італія[1]
Громадянство  Італія
Конфесія католичка
Професія кінорежисерка, сценаристка
Alma mater Національна академія драматичних мистецтв ім. Сільвіо Д'Амікоd
Роки активності 1963наш час
Діти Zulimad
IMDb ID 0921631

Берлінська художня преміяd (1987)

Crystal Awardd (1985)

зірка на голлівудській Алеї слави

«Давид ді Донателло» за кар'єру (2010)
linawertmuller.com
Ліна Вертмюллер у Вікісховищі

Біографія та творчість

Ліна Вертмюллер народилася 14 серпня 1928 року в Римі в аристократичній швейцарській сім'ї[2]. У 1951 році закінчила Римську театральну Академію під керівництвом П'єтро Шарова, працювала асистентом режисера в музичному і драматичному театрах. Після знайомства з Федеріко Фелліні стала помічником режисера у фільмах «Солодке життя» і «Вісім з половиною».

У 1963 році Вертмюллер зняла свій перший повнометражний фільм «Василіски». У цей період вона познайомилася з актором Джанкарло Джанніні, що згодом зіграв ролі в найкращих її стрічках. Потім Вертмюллер зняла ще три фільми — «Цього разу поговоримо про чоловіків» (1965), комедію «Рита-настира» (1966) і телевестерн «Моя душа належить покеру» (1967) під псевдонімом Джордж Браун. Після цього Ліна Вертмюллер повернулася в театр. Вона вийшла заміж за Енріко Джоба, який став художником-декоратором в її фільмах.

У 1972 році комедія Ліни Вертмюллер «Ображена честь Мімі-металурга» отримала номінацію на премію 25-го Каннського кінофестивалю. У цьому і подальших її фільмах зіграв Джанкарло Джанніні, який набув міжнародної популярності. У 1970-х роках вийшли комедії з соціально-політичним підтекстом «Фільм про любов і анархію» (1973), «Усе на місці й усе безладно» (1974) та «Паскуаліно „Семеро красунь“» (1975) за який Ліна Вертмюллер стала першою жінкою-номінантом на премію «Оскар» за найкращу режисуру.[3]

У 1978 році Ліна Вертмюллер зняла фільм у Голлівуді — «Кінець світу в нашому подружньому ліжку одного разу дощовитою ніччю», що виявився комерційно невдалим. Подальші фільми з еротичними сюжетами не повторили успіху ранніх робіт Вертмюллер.

Ліна Вертмюллер виступає театральним драматургом і співавтором сценаріїв фільмів інших режисерів, була постановником опери «Кармен» в театрі Сан-Карло в Неаполі.

Особисте життя

У Ліни Вертмюллер є донька від шлюбу з Енріко Джобом — Марія Зуліма Джоб (нар. 17.01.1991).

Фільмографія

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1963ВасиліскиI basilischi
1964-65т/сЩоденник Джан БурраскіIl giornalino di Gian Burrasca
1965Цього разу поговоримо про чоловіківQuesta volta parliamo di uomini
1966Рита-настираRita la zanzara
1967Не дратуйте настируNon stuzzicate la zanzara
1968Моя душа належить покеруIl mio corpo per un poker
1970Місто насильстваCittà violenta
Коли у жінок були хвостиQuando le donne avevano la coda
1972Коли жінки втратили хвостиQuando le donne persero la coda
Брат Сонце, сестра МісяцьFratello sole, sorella luna
Ображена честь Мімі-металургаMimì metallurgico ferito nell'onore
1973Дорогі батькиCari genitori
Фільм про любов і анархіюFilm d'amore e d'anarchia, ovvero 'stamattina alle 10 in via dei Fi…
1974Усе на місці й усе безладноTutto a posto e niente in ordine
Віднесені незвичайною долею у блакитне море в серпніTravolti da un insolito destino nell'azzurro mare d'agosto
1975Паскуаліно «Семеро красунь»Pasqualino Settebellezze
1977ПереїздWhich Way Is Up?
1978Кінець світу в нашому подружньому ліжку одного разу дощовитою ніччюLa fine del mondo nel nostro solito letto in una notte piena di pio…
Кривава сутичка між двома чоловіками через вдову — підозрюються політичні мотивиFatto di sangue fra due uomini per causa di una vedova — si sospett…
1983Жарт долі, що підстерігає в засідці, немов бандит з великої дорогиScherzo del destino in agguato dietro l'angolo come un brigante da …
1984Сотто, СоттоSotto… sotto… strapazzato da anomala passione
1985Складна інтрига з жінками, провулками і злочинамиUn complicato intrigo di donne, vicoli e delitti
1986Літня ніч з грецьким профілем, мигдалеподібними очима і запахом базилікуNotte d'estate con profilo greco, occhi a mandorla e odore di basilico
1987Імаго УрбісImago urbis
1988т/фДесятий «підпільний»Il decimo clandestino
1989У місячну нічIn una notte di chiaro di luna
12 режисерів про 12 міст12 registi per 12 città
1990т/фСубота, неділя і понеділокSabato, domenica e lunedì
1992Я сподіваюся, що видерусяIo speriamo che me la cavo
1996НімфаNinfa plebea
Робітник і перукарка у вирі сексу та політикиMetalmeccanico e parrucchiera in un turbine di sesso e di politica
1999Фердинанд і КаролінаFerdinando e Carolina
2001т/фФранческа і НунціатаFrancesca e Nunziata
2002ВіднесеніSwept Away
2004Фаршировані перці йдуть у справуPeperoni ripieni e pesci in faccia
2009т/фДо біса бідність!Mannaggia alla miseria!

Визнання

Нагороди та номінації Ліни Вертмюллер[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
1963 Срібний парус за найкращий художній фільм Василіски Нагорода
Премія «Золотий кубок»
1964 Василіски Нагорода
Каннський міжнародний кінофестиваль
1972 Золота пальмова гілка Ображена честь Мімі-металурга Номінація
1973 Фільм про любов і анархію Номінація
Італійський національний синдикат кіножурналістів
1974 Срібна стрічка за найкращий оригінальний сюжет Фільм про любов і анархію Номінація
1986 Срібна стрічка за найкращу режисерську роботу Складна інтрига з жінками, провулками і злочинами Номінація
Срібна стрічка за найкращий сценарій Номінація
Премія «Золотий глобус» (Італія)
1975 Нагорода Alitalia Нагорода
2009 Золотий глобус за кар'єру Нагорода
Тегеранський міжнародний кінофестиваль
1975 Золотий козеріг Віднесені незвичайною долею у блакитне море в серпні Нагорода
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка
1975 Найкращий режисер Віднесені незвичайною долею у блакитне море в серпні 3-є місце
Найкращий сценарій 2-е місце
1977 Найкращий режисер Паскуаліно «Семеро красунь» 3-є місце
Премія «Оскар»
1977 Найкращий режисер Паскуаліно «Семеро красунь» Номінація
Найкращий сценарій Номінація
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1978 Золотий ведмідь Кінець світу в нашому подружньому ліжку одного разу дощовитою ніччю Номінація
1986 Складна інтрига з жінками, провулками і злочинами Номінація
Премія Отто Дібеліуса Нагорода
Приз журі читачів «Berliner Morgenpost» Нагорода
Московський міжнародний кінофестиваль
1985 Золотий приз Жарт долі, що підстерігає в засідці, немов бандит з великої дороги Номінація
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1989 Золотий лев У місячну ніч Номінація
Міжнародний приз Флайяно
2008 Приз за кінокар'єру Нагорода
Премія «Давид ді Донателло»
2010 «Давид ді Донателло» за кар'єру Нагорода

Примітки

Література

  • Peter Biskind. «Lina Wertmuller: The Politics of Private Life» in Film Quarterly 28, pp. 10–16 (1974–75)
  • Bullaro, Grace Russo. Man in Disorder — The Cinema of Lina Wertmüller in the 1970s. ISBN 978-1-905886-39-5
  • Déléas, Josette. Lina Wertmüller — Un rire noir chaussé de lunettes blanches — a critical biography filled with delightful anecdotes and Lina's irresistible humour. ISBN 978-1-4251-2755-8
  • William R. Magretta and Joan Magretta. «Lina Wertmuller and the Tradition of Italian Carnivalesque Comedy» in Genre 12, pp. 25–43. (1979)
  • Tiziana Masucci, «I chiari di Lina» -her new and sparkling biography- (Edizioni Sabinae, Roma 2009)ISBN 978-88-96105-22-1

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.