Гастон Торн

Гастон Егмонд Торн (люксемб. Gaston Egmont Thorn; нар. 3 листопада 1928 пом. 26 серпня 2007) люксембурзький і європейський політик. Прем'єр-міністр Люксембургу з 15 червня 1974 року по 16 липня 1979 року і сьомий Голова Європейської комісії з 12 січня 1981 року по 6 січня 1985 рік.

Гастон Торн
Gaston Thorn
Гастон Торн
Голова Європейської комісії
12 січня 1981  6 січня 1985
Попередник Рой Дженкінс
Наступник Жак Делор
Прем'єр-міністр Люксембургу
15 червня 1974  16 липня 1979
Попередник П'єр Вернер
Наступник П'єр Вернер
Народився 3 листопада 1928(1928-11-03)
місто Люксембург
Помер 26 серпня 2007(2007-08-26) (78 років)
місто Люксембург
Похований
Cimetière Notre-Damed : 
Відомий як політик, дипломат, адвокат, банкір, боєць Опору
Країна Люксембург
Освіта Університет Монпельє і Лозанський університет
Політична партія Демократична партія
Релігія католицтво
Нагороди

Golden Duck Awardd (1976)

Ehrensenatord (1981)

honorary citizen of Brusselsd (24 квітня 1985)

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Торн народився в Люксембурзі. Ще в шкільні роки він брав участь у русі опору під час німецької окупації, і кілька місяців провів у в'язниці. Після війни він вивчав право в Монпельє, Лозанні і Парижі, і займався юридичною практикою в Люксембурзі до приходу в політику в 1959 році, коли його було обрано до парламенту від Демократичної партії. Він був головою Демократичної партії з 1961 року.

Торн був міністром закордонних справ і міністром зовнішньої торгівлі Люксембургу з 1969 року по 1980 рік. Після виборів в 1974 році, він також зайняв посаду прем'єр-міністра, на якій він перебував до 1979 року. З 1977 по 1980 рік Торн займає посаду міністра економіки. Він також був членом Європейського парламенту у 19591969, і Головою Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у 19751976.

Торн (другий зліва) на саміті G7, 1983 рік

У 1980 році Торн був обраний Головою Комісії Європейського співтовариства (нині Європейський Союз), як наступник Роя Дженкінса. Він вступив у посаду 12 січня 1981 року. Він був близьким до президента Франції, Валері Жискара д'Естена, і в цілому виступав як захисник інтересів Франції в європейській політиці. Хоча Торн не вважається дуже сильним головою Комісії, протягом строку його повноважень Комісія продовжувала розширювати свою владу, за рахунок національних урядів членів ЄС та Європейського парламенту, з якими Комісія змагалася у постійній боротьбі за владу.

Після відставки з посади голови Комісії в 1985 році, Торн зайнявся бізнесом. У 1987 році він став генеральним директором «Радіо Люксембург» і медіа-холдингу CLT. Він також був президентом Міжнародного банку Люксембургу.

Торн продовжували активно брати участь у міжнародних і політичних питаннях, як президент Міжнародного європейського руху і, як член Тристоронньої комісії і Комітету Жана Монне. Він був також головою Ліберального інтернаціоналу, угруповання ліберальних політичних партій, почесний голова цієї організації. Він був одружений з журналісткою Ліліан Торн-Петі.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.